У серці Шотландії зародилася благодійна організація, яка стала не просто джерелом фінансової допомоги, а справжнім символом солідарності та підтримки України. «Sunflower Читати далі…
У час тяжких випробувань для країни кінематографісти взяли на себе місію самовидців – фіксуючи доленосні моменти історії та відображаючи реальні події. Читати далі…
Німецьке опитування, проведене серед українських біженців, засвідчило цікавий факт: ті, хто брав участь в інтеграційних заходах, приміром, мовних курсах, культурних подіях,
Культурний простір середмістя Вінниці збагатився книгарнею «Герой». Її відкриття ініціювали батьки та старша сестра журналіста й військового Миколи Рачка, який 2022
Інтегрування української молоді у навчальні заклади закордоном стало справжнім викликом для наших «зовнішньо-переміщених осіб». Мовний бар’єр, психологічне та й ментальне адаптування
Російське вторгнення в Україну спровокувало одне з найбільших масових переміщень людей у Європі з часів Другої світової війни. Мільйони українців вимушено
На початку повномасштабного вторгнення потреба перебувати в бомбосховищах та телефон як єдиний спосіб виходу «в світ» зробили свою справу: сайти онлайн-медіа
Критикувати його важко. Бо Патріарх Філарет – потужна постать, яка стоїть десятиліттями на гострому розі творення держави Україна. Попри його суто церковне служіння. І 90-річний його вік, дійсно патріарший, при якому він стійко служить двогодинні літургії, проповідує, керує – вражає.
«Ми завжди будемо поважати Патріарха Філарета», – каже глава Української православної Церкви митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Він правий. Так, як ми поважаємо стареньких своїх дідусів (а для 40-річного Епіфанія взагалі може 90-річний Патріарх вважатися прадідом), але не можемо слухатися їх у практичних, щоденних питаннях – вже не ті їх поради, а тим паче – вимоги керувати.
Але ж яка
пристрасть – у 90 років він хоче керувати! Саме керувати – не бути почесним
патріархом, не просто постійним членом синоду, йому мало керувати церквами та
монастирями міста Києва, мало служити у Володимирському соборі! Керувати! Яка
вражаюча пристрасть! Думав феноменами світової політики є Вінстон Черчілль та
Конрад Аденауер, які пішли з найголовніших у своїх державах посад відповідно у
81 та у 87 своїх років. Але ж ні – Патріарх Філарет їх перевершив. А Папа
римський Бенедикт ХVI зрікся престолу у 86 років і тихо доживає собі у
Ватикані. Зате український Патріарх не тільки не йде на спокій, але і на 91-у
році життя збурює не тільки свою країну, а й усе православіє: не варто
акцентувати з яким потрясінням дивляться зараз на Москві за гучними заявами
Патріарха Філарета, який у них побув і місцеблюстителем патріаршого престолу і
анафемованим розкольником … Зрештою, уважно дивиться і Константинополь – мало
хто помітив, що під час візиту митрополита Епіфанія до Маріуполя поруч
знаходився і екзарх Вселенського патріарха архієпископ Даниїл. …
Не хочу аналізувати
мотиви нинішньої поведінки Патріарха Філарета, бо вони не тільки не витримують
жодної критики ( і про це вже сказали релігієзнавці), але й викликають місцями
незручні почуття – наприклад, у його пасажі про письмові підтвердження
Вселенському патріарху не претендувати на жодну виконавчу владу у Церкві, як
«ситуативні». Соромно таке читати. Не тому ви вчили у проповідях, Ваша
Святосте! Адже і Євангеліє говорить: «Кажи «так-так» чи «ні- ні», все інше від
лукавого»…
Зрештою, як це не парадоксально – те, що Патріарха Філарета зараз у його
збуренні не підтримав жоден правлячий український єпископ (владика кримський
Климент, як сам сказав, приїхав до патріарха виключно з поваги) – заслуга саме
Патріарха Філарета. Бо це він виховав плеяду архієреїв, які інтереси Церкви
поставили вище за інтереси однієї особи, навіть якщо вона – Патріарх.
Так само незручно читати слова гордині – оте «якання» про створення Київського
патріархату. Так, заслуга Патріарха Філарета в цьому величезна, але не
забуваймо, що він – третій патріарх. А першим був світлої пам’яті Патріарх
Мстислав, що у віці 92 років (теж, до речі, феномен віковий) приїхав у
потоптану Україну відроджувати українську Церкву. Ще перед Філаретом був
Патріарх – мученик Володимир, який сидів у концтаборі, тоді коли Філарет
засідав у московських патріарших та київських митрополичих апартаментах…
Історія – жорстка вчителька, якщо її чути…
… Є такий, відомий
психологам, феномен: той, хто з чимось чи кимось бореться, обов’язково хоч
якісь риси від противенства набирає. Так сталося і з Патріархом Філаретом –
тільки московська його виучка змушує відстоювати московський же принцип
управління церквою, коли патріарх вибирає собі членів синоду і вони, яко його
обранці, завжди голосують за пропозиції свого начальника. Інший принцип у
церквах грецької традиції: всі архієреї за чергою на рік входять до синоду і
вчаться керувати церквою та й можуть подати голос проти пропозицій глави
церкви. Цього не приємле патріарх Філарет.
Він захищає московського патріарха Сергія (Страгородського), який пішов на
співпрацю з комуністичною владою Сталіна, заявляючи, що таким чином той зберіг
Церкву. Важко назвати це збереженням, коли майже всі архієреї, тисячі
священиків та мирян були погноєні в сибірах та соловках, постріляні і понищені.
А патріарх московський Сергій восхваляв Сталіна і радянську владу. Як це перегукується
з пасажем Патріарха Філарета, коли він раптом у захисники церкви уже возводить
Зеленського і олігарха Коломойського! Уточнюю: мова не про порівнюваність
фігур, а про «любов» до влади і владців…
…Обравши предстоятелем української Церкви молодого митрополита Епіфанія, виученика грецької богословської науки, який не має з Московщиною жодного зв’язку – наша Церква зробила рішучий крок уперед. А гальмування тої ходи – може, й природній процес для старої московської школи, але безуспішне. І це показало відсутність підтримки суспільством нинішнього збурення Патріарха Філарета. Власне, духовна Україна потребує не стільки ефективних керівників, скільки мудрих, духовних наставників. Які не керувати рвуться у 90 років, а формулюють і передають молодим мудрість історії та Господнього призначення України. Ця вакансія ніким не зайнята, патріарше Філарете!
Волонтерці з організації «Сміливі відновлювати» («Brave to rebuild») Вікторії Мішурі 20 років. З теми, як вона долучилася до «Сміливих» починається наша
У київському парку «Наталка» Ольга Пономарьова, мобільний фотограф та контент-мейкер, провела бранч «Контент як СУПЕРсила». Зібралося понад два десятка учасників: SMM-спеціалісти,
Цю сімейну легенду початку ХІХ сторіччя про Андріївський узвіз почув нещодавно від шановного пенсіонера з Херсонщини Олега Анащенка, якого теперішнє лихоліття
Свою національну ідентичність ми відстоювали за всіх імперій: російської, австро-угорської, нацистської, радянської. Наукова праця Радомира Мокрика «Бунт проти імперії: українські шістдесятники»
Ця давня канадська традиція віщує неофіційний початок осені. Сягає корінням XVII століття – тоді французькі поселенці посадили яблуні у Нової Шотландії,
Документальний фільм від Netflix «Таємниці теракотових воїнів» розкриває захопливу історію однієї з найбільших археологічних знахідок – теракотових воїнів та могилу першого
Близько тисячі меломанів зібралися у столичному ТРЦ «Гулівер» на концерті MELOVIN. Відомий український співак підкорив публіку харизмою. Виконував композиції наживо. І
Залишити відповідь