Держстат оприлюднив дані про інфляцію в 2019 році. Споживчі ціни за рік зросли на 4,1%. Нацбанк формально досяг мети щодо інфляції, зафіксованої в «Основах грошово-кредитної політики на 2019 рік і середньострокову перспективу»: 5%±1 в.П.

Примітно, що харчові продукти, за оцінками Дерржстату, здорожчали на 4,8%. Тобто зростання цін випереджало темпи споживчої інфляції. Найбільше подорожчали: фрукти (на 18,8%),  хліб (на 9,7%), масло (на 7,8%), сир (на 7,7%), молоко (на 7,4%). А алкогольні і тютюнові вироби подорожчали на 13%.

Про адміністративно встановлені ціни. Гаряча вода та опалення подорожчали на 14,4%, послуги водопостачання – на 12,7%, водовідведення – на 12,2%. Утім завдяки зменшенню тарифів за газ на 28,7% в цілому житлово-комунальні послуги подешевшали на 1,9%.

Споживча інфляція в 2019 році була на найнижчому від 2013 року рівні.
Яким чинном вдалося цього домогтися? Вплинула сприятлива кон’юнктура на світових ринках основних товарів, що імпортуються: нафти і газу. Додала свого ревальвація гривні (щоправда, є її внесок і в падіння промвиробництва та зростання зовнішньої торгівлі – звісно, негативний). Але головне, що забезпечило низьку споживчу інфляцію, –  невиправдано жорстка монетарна політика Правління НБУ: зниження облікової ставки почалося надто пізно, розмір його був суто символічним (аж до грудневого зниження на 2 В.п.). Нині облікова ставка НБУ в 3,3 разу перевищує рівень споживчої інфляції!

У низької торішньої інфляції є зворотна сторона, негативна. Яка, на мій погляд, затьмарює позитине. Судіть самі:
шість місяців поспіль (з травня по листопад) зменшуються обсяги промислового виробництва (за грудень даних поки немає), причому в листопаді 2019 року – на 7,5% проти листопада 2018 року і на 4,6% у порівнянні з жовтнем 2019-го.

Ціни виробників за 11 місяців минулого року знизились на 4%. Зокрема у добувній промисловості – на 19,8%, у переробній – на 4,9%. Промислова дефляція може стати тригером дальшого падіння промвиробництва.
Дефіцит зовнішньої торгівлі за 10 місяців 2019 року сягнув 9,95 млрд. дол.
Безробіття в листопаді проти жовтня зросло на 11,4%.
Високі ставки за банківськими кредитами, обумовлені неадекватно завищеною обліковою ставкою НБУ, значно ускладнюють кредитування реального сектора економіки та підприємств-експортерів зокрема. Виробники змушені скорочувати виробництво і звільняти працівників. Ще одним негативним ефектом є відволікання десятків мільярдів гривень в депозитні сертифікати НБУ, високу прибутковість яких обумовлює  рівень облікової ставки.

Невиправдано висока облікова ставка також була визначальною для неконтрольованого притоку спекулятивного іноземного капіталу в ОВДП (за минулий рік вкладення спекулянтів-нерезидентів в ОВДП зросли у 18,5 разу). Це створює серйозні потенційні загрози для стабільності фінансової системи в разі різкого відтоку спекулятивного капіталу в найближчі 1-2 роки. Для українських банків вкладення в ОВДП, в т.ч. через високу прибутковість, витіснили кредитування.

Механістично-формальне виконання в 2019 році мети щодо інфляції (без оцінки впливу на народне господарство в цілому) створило серйозні проблеми економіки і заклало небезпечні міни уповільненої дії для її функціонування в найближчі кілька років.