Кілька поколінь радянських глядачів виховувалося на документальному фільмі режисера Михаіла Ромма «Обыкновенний фашизм», який вийшов на екрани в 1965 році. Стрічка розповідає про ідеологію фашизму, зародження цього явища в Італії, подальшому поширенні в Іспанії й інших країнах Європи. Головний же акцент зроблено на злочинах нацистської Німеччини в роки Другої світової війни.
І хто знав, що через понад 50 років на території російської федерації визріє різновид сучасного фашизму.

Новітня російсько-українська війна активно змінює у свідомості мільйонів не лишень систему координат, але й ставлення до подій історичного минулого: з’являється нова термінологія породжена російською агресією, зокрема, «рашизм».

Верховна Рада України ухвалила спеціальну постанову «Про використання політичним режимом Російської Федерації ідеології рашизму, засудження засад і практик рашизму як тоталітарних і людиноненависницьких». Цим законодавчим актом визначено юридичну суть поняття «рашизм». Віднині цим юридичним терміном визнається державна ідеологія російського націоналізму, більше відома, як концепція «русского міра». Це, на думку народних депутатів, має стати важливою правовою підставою, щоб притягнути до реальної відповідальності сучасне керівництво росії.

Серед важливих ознак нового поняття – культ сили та мілітаризм, а також культ особи путіна. У постанові окремо зазначено, що ознакою рашизму є: порушення визнаних кордонів інших держав, створення у інших країнах незаконних збройних формувань та сепаратистських рухів, застосування заборонених методів ведення війни та системне вчинення воєнних злочинів і масових вбивств, страт, катувань, депортацій, використання російської православної церкви для експансії чужої території,

Документом визначено, що розв’язана росією війна проти України є прямим наслідком політики рашизму. Тому депутати засудили цю ідеологію і практику, а також закликали до такого осуду міжнародні організації, всю світову спільноту.

Є сподівання, що ухвалення цієї важливої постанови Верховною Радою України консолідує міжнародну увагу на подіях в Україні, допоможе сформувати ідеологічну єдність у боротьбі з новітніми проявами державного насильства, а саме слово «рашизм» увійде до словників різних народів світу, аби вкотре акцентувати, що росіяни у своїй політиці використовують практики фашистського режиму.

Богдан Яременко, один із співавтор постанови,зазначає: «Називаючи зло за іменем, даємо відповідь на важливе питання – а що таке перемога України у цій війні? В такій логіці перемога України – це не просто вихід на кордони 1991 року, а й крах головної причини війни – ідеології рашизму. Що, цілком ймовірно, означає і крах породженого нею режиму».

Тімоті Снайдер ще навесні 2022 року у колонці для «New York Times» уперше описав ознаки «рашизму» як культ лідера, культ мертвих, міфічне минуле, цензура, теорії змови, централізована пропаганда, війна та руйнування. І, зокрема, зазначив: «Агресор у цій війні постійно намагається повернутися до минулого, якого не було, до безглуздих і некрофільських образів історії. Причинами того, що Росія має завоювати Україну, за словами Путіна, є хрещення [Русі], яке сталося тисячу років тому, а також кровопролиття Другої світової війни. Але російські міфи про імперію ніяк не можуть умістити в собі картину загиблих українців у новій війні».

Доктор історичних наук Станіслав Кульчицький в нещодавньому інтерв’ю журналістці та блогерші Манані Абашидзе так відгукнувся про впровадження нового політико-правового терміну: «В ХХІ ст. слово «рашизм» буде вписане в тлумачний словник політичних термінів, а російська історія переосмислена в цивілізованому світі. Рашизм багато в чому переважує нацизм. Державний терор у путіна, по суті, злився з геноцидом».

А Любов Ромоняк у своєму коментарі до цього інтерв’ю влучно додала: «… Рашизм з ідеологією путінізму буде загрожувати не тільки нам, а й всім демократичним державам. Ця хунта хоче знищити всіх, хто прагне жити вільно, дотримуючись законів».

Днями Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради України законопроєкт, яким пропонується встановити в нашій державі саме 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939−1945 років. Таким чином, в росіянському відособленні святкування «побєдобєсія» 9 травня українці участі не братимуть. Це аж ніяк не означає, що ми не шануємо своїх предків, навпаки – наш пошанівок пам’яті переможців над фашизмом і нацизмом віднині висловлюватимемо разом з усією Європою, всім світом. У день, коли гітлерівська Німеччина підписала акт капітуляції, а не тоді, коли цього захотів совєцький людожер Сталін, а тепер активно спекулює на цьому його біснуватий послідовник путлєр.