Шеф-редактор інтернет-видання «Обозреватель» Орест Сохар  повідав студентам-журналістам Грінченкового університету про тренди сучасних інформаційних медіа-гігантів, тенденції розвитку українських ЗМІ та особливості роботи нинішнього медійного інтернет-конвеєра.

– Найперше, – ділиться пан Орест, – ми ретельно вивчаємо нашу авдиторію – нинішню і потенційну.  Маємо достеменно знати, хто нас читає, що читають і де саме нас читають. Щоб задовольнити найширші запити, залучити всі популярні канали комунікації. З урахуванням специфіки читацьких груп і наповнюємо наш контент.

Очільник одного із провідних вітчизняних інтернет-медіа запевняє: найпопулярніші ті видання, які невідлучно йдуть за трендами. Вони затребувані, їх відвідують щодня сотні тисяч, а то й мільйони.  На противагу, здавалося б, соліднішим медіа, що «зачіпають надзвичайно важливі і глибокі теми». Втім, кому потрібні аж надто глибокі теми, якщо їх не читають, а то й відверто ігнорують? На вигляд так, начебто сучасна українська  журналістика починається з нуля і готує читача від простого до складнішого, щораз інтелектуальнішого. Через те, зважаючи на тенденції, «Обозреватель»  пише «під інтерес аудиторії», відслідковуючи актуальні запити в пошукових системах, зокрема «Google».

Шеф-редактор запевняє: видання намагається  балансувати між «запитами в інтернеті» і рутинною, але ефективною і затребуваною, насиченою стрічкою найсвіжіших новин. Хоча й дотримується системного аналітичного підходу у висвітленні топових соціальних, політичних, економічних тем. З-поміж них – ситуація на Сході країни, проблематика боротьби з захворюванням на ковід, питання  технічного і матеріального забезпечення медиків, рух України до європейських безпекових структур тощо. При тому, нарікає пан Сохар, технічні редакційні служби відслідковують і доповідають про читацьку «прохолоду», якщо не сказати байдужість, до цих тем. Авдиторія значно пожвавлюється, число відвідувань «Обозревателя» росте мало не в геометричній прогресії, коли з’являється світська «полуничка» чи скандали.

За роботою сайту  «Обозреватель» слідкують також цифрові аналітичні програми «Google Search Console» та «Obozrevatel Report», що показують ефективність команди журналістів  та технічні параметри, допомагаючи моніторити  рейтинг видання.

Нині у штаті технічних служб онлайн-видання майже стільки ж працівників, скільки штатних аналітиків і журналістів, а проте шеф-редактор за те, щоб збільшити число ІТ-фахівців. «Аналітики створюють лекала, це, образно кажучи «страва», яку треба вміти подати на стіл, тоді як за журналістами видання – лише креатив»,  пояснює Орест Сохар.

За його словами, успішність «Обозревателя» залежить саме від цих двох компонентів – привабливих зовнішніх лекал та індивідуальної майстерності журналіста. Дуже цінують у виданні інсайдерську працю, журналістські розслідування, які користуються значним читацьким попитом. Тому шеф-редактор найбільше цінує в своїх репортерах самостійність, творчу незалежність, нестандартність, здатність при посутніх навантаженнях давати максимальну віддачу.

Керівник видання зізнався, що  своїм «джерелам» у найвищих державних і політичних колах не платить, як дехто вважає, а співпрацює з перевіреними інформаторами за принципом  спільних інтересів або інформаційного бартеру.

На питання чи були «наїзди», погрози, економічний і фінансовий тиск через ті «спільні інтереси» та «бартер», Орест Сохар відповів: «Ображені і зачеплені за живе влаштовують зазвичай хакерські атаки, намагаються зламати електронну систему захисту сайту, попутно телефонуючи і передаючи «полум’яний привіт». Наслідком останнього такого «вторгнення» була тижнева зупинка інтернет-видання».

Орест Сохар радить тим, хто обрав майбутньою професією журналістику, слідкувати за сучасними тенденціями розвитку ЗМІ. Щоб уміти не лише під ті тенденції підлаштовуватись, а й за потреби підлаштувати їх під себе, під свою незаангажованість, творчу індивідуальність, майстровитість, новаторство. «Треба скрізь бути і скрізь встигати. Не спіть! Хто любить солодко спати, той здебільшого біжить за хвостом потяга».