– Зайшов попрощатися… — на порозі стояв наш сусід Костя і якось винувато посміхався.
– Ви на дачу? Ну, передавайте вітання батькам.
– Та ні… Ми зовсім їдемо… З України…
– ???
Найближчі сусіди, з якими сто років дружимо! Як, куди ви зібралися?!

Виявляється, Костя дуже давно таємно мріяв про Америку. Така собі дитяча мрія була у чоловіка. І коли зʼявилася можливість подаватися на «Зелену карту», став це робити. Правда, щоразу отримував відмову… Це тривало роками… І стало звичним, як прогноз погоди…

Життя котилося собі далі. Костя працював зубним техніком, добре заробляв, зворушливо любив свою дружину і доньку, ще зробили в квартирі розкішний ремонт, ще постійно їздили на відпочинок. Життя, як кажуть, відбулося.

І раптом… з 16-ї (!) спроби вдалося! Виявляється, навіть дружина не зовсім розуміла, для чого він ото постійно заповнює якісь анкети… Після багаторічної роботи на виробництві Рая нарешті стала начальницею, почала більше заробляти, мріяла про перспективи. А тут усе кинути? Ні, не згодна! Донька теж мала свої плани, у неї щойно розквітла перша любов, тому навіть чути не хотіла про переїзд.

Так що замість омріяної радостів родині вибухнув гучний скандал. Наші люблячі сусіди мало не розлучилися…

* * *

З чотирьох хвиль еміграції закордоном сформувалася потужна українська діаспора. Так, у Росії 1,9 млн чоловік уважають себе українцями (за переписом 2010 р.), у Канаді – близько 1,4 млн (за даними 2016 р.), у США 977,5 тис. населення – українського походження, в першому, другому та третьому колінах (за даними 2015 р.), в Молдові – 282 тис. (за даними перепису 2014 р., без Придністров’я), у Казахстані – 271 тис. (дані на січень 2019 р.).

Нині ніхто точно не скаже, скільки українців виїхало за останні десятиліття в пошуках кращої долі… Тим паче скільки серед новітніх емігрантів чоловіків, жінок, дітей… Не все оформляється офіційно. Надто загальна статистика, щоб її цілковито вірити.

В останні роки змінилась як структура, так і географія української міграції. До 2013 року виїжджали переважно жінки. Починаючи від 2014 року, мігрує більше чоловіків і молоді – від 18 до 35 років. Мабуть, така тенденція буде зберігатися або навіть збільшуватися: люди прагнуть туди, де зможуть краще себе реалізувати. Нічого нового: так було і є. В усьому світі.

Зрештою, це дає позитивні результати. Не тільки для тих, хто виїхав, але, як виявилося, і для тих, хто залишився. Для економіки країни. У 2018 році українці, що працюють за кордоном, передали в свої родини близько 11 мільярдів доларів. Майже десяту частину тогочасного українського ВВП!

* * *

Знаю, що приклад моїх сусідів абсолютно нетиповий. Як правило, українці їдуть у пошуках роботи, більших заробітків, зрештою, кращої долі. У наших сусідів не було жодної із цих причин. Столичні жителі, з гарною квартирою у центрі, обоє з доброю роботою і достойною зарплатою. Чого їм не вистачало?

Ми змогли поговорити про це серйозно лише через рік, коли вони приїхали навідати батьків.

— Справді, чого вам не вистачало?

– Самого життя! — чесно зізнався Костя. — В країні ситуація дедалі гнітючіша, жодної перспективи. Я відчував, що моє життя закінчується… Що так і вмру у цьому підвальчику, де ліпив чужі щелепи, якщо не насмілюся щось змінити. А я дуже хотів ще відчувати себе живим!

– Відчув?

– О, ще й як! — сміється. — Не просто живим, а молодим! Схуд на 17 кілограмів! Треба ж було швидко рухатися на новому місці. Це ніби ти знову двадцятилітній! Шукаєш роботу. Шукаєш житло. Кожен день знайомишся з новими людьми. І вчиш-вчиш-вчиш мову! Робиш помилки, соромишся, комплексуєш, але переборюєш себе… Забуваєш, ким був до цього, і знову стартуєш… Як студент, їй-богу!.. За рік я змінив 9 різних робіт. А от Рая одразу стала нянею, і їй сподобалось! Ми багато подорожували. Тут, вдома, у своїй квартирі, ми ніколи б не спробували цього. Вийти за межі звичного — великий стрес, але колосальний досвід! Це справжній драйв і просто щастя! Ніби ще одне життя…

За підрахунками Департаменту з народонаселення ООН, що формуються на основі даних переписів та демографічної статистики, кількість емігрантів, які народилися в Україні, проте проживають в інших країнах світу, станом на 2019 рік наблизилася до 6 мільйонів. Найпопулярнішим напрямком для виїзду за кордон на постійне проживання є Сполучені Штати Америки. Того ж таки 2019 року туди з України перебралися 5842 особи. У цій офіційній цифрі тепер поміщається життя моїх добрих сусідів Кості, Раї і їхньої шістнадцятилітньої доньки Віки.

Вони усвідомлюють, що, мабуть, ніколи не стануть там своїми. Що завжди будуть емігрантами. Зате багато побачать, навчаться і зрозуміють. Вони вже багато встигли! І продовжують відкривати для себе нову країну, її багатогранну культуру і цікавий народ.

А це, погодьтеся, і справді — ніби ще одне життя…