Вам знайомі відчуття емоційного виснаження, байдужості до всього? Знаєте по собі, що таке творчий застій, небажання робити бодай що-небудь? Після тривалої відпустки не відновилися ані силами, ні енергією? Що ж, скоріш за все маєте рецидиви емоційного (професіонального) вигорання. Всесвітня організація охорони здоров’я тлумачить це як «синдром, що виник в результаті хронічного стресу на робочому місці. З яким не вдалося успішно впоратися». Синдром вигорання входить до 11-го видання Міжнародної класифікації хвороб, хоча ВООЗ не класифікує його як хворобу та планує оприлюднити список рекомендацій, яких бажано дотримуватися на роботі, щоб вигорання вас оминуло.

Американський психолог Герберт Фройденбергер наприкінці 1970-х років провів дослідження серед своїх пацієнтів, переважно офісних трудяг. Психолог занотовував і аналізував поведінку, емоційний і фізичний стан своїх підопічних. У більшості з них, за описами, було «крайнє психічне і фізичне виснаження, викликане професійною діяльністю». До речі, сам дослідник, як потім виявилося, теж страждав вигоранням. Фройденбергер тоді назвав той стан «синдромом хронічної втоми». Цю його працю відзначили золотою медаллю Американського психологічного фонду за досягнення в області психології. Тема стала популярною В усьому світі, окрім Радянського Союзу. В СРСР таких досліджень не проводили і не визнавали. Не дивно, що для більшості людей радянського гарту термін «вигорання» і досі нічого не значить.

Хто вигорає?

Існує думка, що ті, хто постійно спілкуються з людьми, – педагоги, лікарі, консультанти, поліціянти, працівники соціальної сфери – мають більше шансів емоційно виснажитися. Насправді ж, напружена робота, активна творча діяльність, поєднанні зі стресами та перевтомою, здатні схилити до професійного вигорання будь-кого. Коли людина працює до сьомого поту, але не отримує задоволення, вона себе провокує. Нині все частіше чуємо про молодіжне вигорання – від навчання, стосунків тощо.

Пандемія коронавірусу лише збільшила кількість емоційно виснажених людей. Це доводить дослідження «Coronavirus: Mental Health in the Pandemic», проведене у березні 2020 року «Mental Health Foundation» спільно з низкою університетів Великої Британії. За його результатами, збільшення кількості робочих годин, розмивання межі між роботою та відпочинком, невпевненість у майбутній зайнятості в кризових умовах підвищують ризик професійного вигорання. Дослідження міжнародного кадрового порталу «hh.ua.» свідчать, що в такому стані перебуває 64% населення України. Водночас, кожен третій українець зазначив, що мав такий досвід раніше. Хоча нині їх емоційне здоров’я не викликає жодних хвилювань. Лише 5% українців зазначили, що не знають що таке емоційне вигорання та як з ним боротися.

Але популярність віддаленої роботи тільки зростає. Багато успішних компаній, на кшталт «Google», «Facebook», «Oracle», «Microsoft», мають намір і після закінчення пандемії залишити більшу частину своїх співробітників на дистанційці. Це для роботодавців відчутно менші витрати: практично відпадає потреба у відгулах чи лікарняних. Тому цілком імовірно, що скоро працівників очікують ще й такі виклики. І ви змушені будете вибирати той спосіб роботи, який менше шкодить вашому здоров’ю.

Чим небезпечне вигорання?

Фізичними і психічними симптомами. Найперше – приглушенням емоцій, відчуттям порожнечі в душі та постійної тривоги, роздратуванням. Потім усе це посилює небезпечне відчуття життєвої марноти. А з фізичних симптомів – станом перевтоми навіть зранку, погіршенням зору, слуху, нюху й дотику, різкими коливаннями ваги, безсонням, порушенням дихання, сонливістю, слабкістю, тривалою загальмованістю, головним болем, проблемами шлунково-кишкового тракту, апатією. Якщо ж після довгого відпочинку відчуваєте стомленість, це теж небезпечний сигнал. Багато хто плутає вигорання зі стресом і вважає, що це самостійно мине. Але стрес, який затягнувся надовго, стає хронічним. А це вже основа вигорання. Через психосоматичну пов’язаність страждає весь організм. Ще однією негативною особливістю вигорання є його накопичувальний ефект.

Якщо ви помітили якісь збіги, не беріться лікуватися самотужки – зверніться до фахівців.

Контролюйте звички

Не секрет, що звички бувають корисними і шкідливими. Яких же варто без жалю позбуватися?

1. надмірного перфекціонізму

Наче що поганого у бажанні кращого? Але намагання найякісніше виконати завдання легко перетворюється у гру на ваших нервах. Коли щось не вдається, перфекціоністи схильні боротися за бажаний результат до останнього. Часто надмірними зусиллями та спаленими нервовими клітинами. У таких випадках варто задуматися чи варте завдання вашого здоров’я. Британські психологи Мартін Сміт та Саймон Шеррі в результаті досліджень дійшли висновку, що перфекціонізм часто викликає симптоми депресії, оскільки провокує стрес і соціальну ізольованість.

2. постійного гортання стрічки новин

Коли стає нудно, перше, що починають робити сучасні люди, – скролити стрічку Фейсбуку або Інстаграму. Не з цікавості, а просто так. Дослідження журналу «Journal of Health Psychology» від 21 вересня 2016 року стверджує, що уважність значно опосередковує зв’язок між інтенсивністю використання соціальних мереж на роботі при емоційному виснаженні і недоліком особистих досягнень. Ці результати свідчать: використання соціальних мереж під час роботи посилює вигорання у співробітників з низьким рівнем уважності.

3. внутрішнього відчуття самотності

Якщо ви почуваєтеся самотнім, хоча поруч друзі та родичі, готові у будь-яку хвилину підтримати вас і вислухати, – це може означати початок емоційного виснаження. Науковці Університету Вейна тривалий час спостерігали за охоронцями тюрем, які відчували емоційні розлади. І дійшли висновку, що підтримка близьких та друзів аж ніяк не стримала їхнього вигорання – воно прогресувало. Зате підтримка керівництва виявилася помічною, благотворною.

4. песимізму

Світосприйняття, сповнене безнадії, зневіри у краще майбутнє, теж є негативною звичкою, яка впливає на емоційний стан. Якщо бачити скрізь лише найгірше для вас звична справа, ви на шляху до вигорання. У дослідженні, опублікованому в журналі «Особистість і індивідуальні відмінності», йдеться про опитування людей за допомогою різних картинок та сценаріїв. Суть його – у трактуванні, позитивному чи негативному. За класичним принципом: склянка наполовину повна чи порожня? Дослідники стверджують, що песимістичні інтерпретації нерозривно пов’язані з вигоранням.

Як бороти

Спочатку варто об’єктивно оцінити свій фізичний та емоційний стан. Підготуйтеся до змін, візьміть відпустку, щоб ніщо не завадило налагодити вашу гармонію. Український сайт про психологію життя «Klepka.infо» розповідає, про способи боротьби з вигоранням:

• Передовсім – визначіть об’єкт стресу. І складіть план, як позбутися цього об’єкта.
• Відмовтеся від шкідливих звичок, які ми описали вище.
• Якщо ваші проблеми стосуються роботи, спробуйте обговорити їх зі своїм керівництвом – можливо, вам вдасться легко досягти консенсусу.
• Змініть ставлення до роботи. Гляньте на все іншими очима, комунікуйте з колегами дружніше та відвертіше. Робіть невеличкі перерви.
• Шукайте підтримку. Не варто боятися бути нав’язливим, адже навколо вас, ймовірно, є привітні люди, готові поспілкуватися, підтримати.
• Внутрішня оцінка. Витратьте дорогоцінний час на себе. Оцініть свої бажання та вміння. Проаналізуйте, підходить вам ваша робота чи краще розглянути щось інше.
• Не нехтуйте фізичною активністю. Спорт допомагає краще думати та позитивно впливає на тіло й організм. Навіть п’ятихвилинка в день корисна.
• Сон. Для здорового функціонування організму, варто спати 7-8 годин на добу. Щоб краще спати, намагайтесь за годину-дві до сну не користуватися телефоном та яскравим освітленням.
• Практикуйте медитацію. Науково доведено, що вона позитивно впливає на весь організм: знижує тиск, уповільнює старіння, підвищує імунітет.
• Знайдіть собі хобі. Вам буде чим надихнутись, на думки про роботу залишиться менше часу.
• Читайте літературу, що розвиває (наприклад нон-фікшн)
• Добре харчуйтеся та проводьте хоч трохи часу на свіжому повітрі.
• Не переоцінюйте власні можливості.

Емоційне вигорання не можна не помічати, а тим паче ним не можна нехтувати. Вирватися з цього стану без фахової допомоги вкрай важко. Краще не доводити себе до нього. Дотримуйтеся гармонії душі та тіла, позбудьтесь шкідливих звичок, частіше дослуховуйтесь до внутрішнього «Я», наповнюйте позитивом своє життя і життя оточуючих. Отоді емоційне вигорання не потурбує вас та ваших близьких.