Згадайте своє повсякденне життя. Часто здається, що немає жодної змоги зруйнувати рутину. Проте це не так: одна особлива людина здатна перевернути ваше життя догори дриґом. Здогадалися, про що я? Так, про наше найпотаємніше і найжаданніше почуття.

Людина мимоволі шукає в об’єкті закоханості довершення себе самої. Давньогрецький мислитель Платон вважав, що кохання — це мотивація, яка змушує закоханого намагатися пізнати власну красу. Тоді в організмі відбуваються фізіологічні, емоційні та фізичні зміни. Виникає стан ейфорії – наслідок роботи гормонів. Саме біологічно активні речовини відповідають за «метеликів у животі».

Американська антропологиня, дослідниця людської поведінки Гелен Фішер визначає 3 категорії романтичної любові: пристрасть, привабливість та прихильність.  На першому етапі закоханості гормональний набір складається з тестостерону та естрогену, на другому – із серотоніну, дофаміну, норадреналіну та окситоцину, а на третьому — з вазопресину.

У чоловіків за сексуальне бажання та вторинні статеві ознаки відповідає тестостерон, а у жінок — естрадіол (один з кількох видів гормонів-естрогенів).

Біологічно активна хімічна речовина дофамін дозволяє відчувати задоволення. Цікаво, що науковцям удалося провести паралель між наркотичною залежністю та закоханістю.  Виявляється, у час кохання та під час вживання кокаїну чи чогось солодкого активізуються одні й ті ж частини мозку. Наприклад, кокаїн «підживлює» дофамін набагато довше, ніж зазвичай, це викликає тимчасове відчуття полегшення. Такі ж емоції переживає й закоханий. Також наркотично залежні, які перебувають у стані абстиненції (стриманості), дуже нагадують тих, хто сумує за об’єктом закоханості.

Гормон  норадреналін — головний нейромедіатор симпатичної нервової системи. Виділяється наднирниками та співпрацює з дофаміном. У закоханих викликає відчуття запаморочення, призводить до безсоння і втрати апетиту. У період привабливості знижується рівень серотоніну, гормону радості та щастя, який водночас відповідає за апетит та настрій.

Коли закоханий відчуває емоційну прихильність та ревнощі, в організмі починають вироблятися окситоцин та вазопресин. «Гормон обіймів» (друга назва окситоцину), який продукує гіпоталамус, викликає бажання зблизитися з партнером. Якщо цього гормону забагато, людина відчуває ревнощі. Він відіграє важливу роль в етноцентризмі (схильності людини оцінювати життєві явища крізь призму традицій етнічної групи). Цим пояснюється бажання продовжувати рід з земляками, а не з іноземцями. А гормон вазопресин пов’язаний з довірою, емпатією та сексуальною моногамією.

Початкові стадії закоханості викликають емоційне хвилювання та стрес, тому в організмі підвищується рівень кортизолу. Як наслідок, людина відчуває прискорене серцебиття та неприємну пітливість долонь.

Втім у час закоханості ендокринна та імунна системи людини помітно покращуються. Почуття турботи знижує ймовірність застуди або вірусної інфекції. Науці відомо, що за 80% імунної системи відповідає кишечник. Кохання посилює кишковий мікробіом, відтак посилює здатність організму боротися з бактеріями.

І якщо фізіологічно все ж таки складно пояснити закоханість, то поетично його блискуче пояснила Ліна Костенко:

Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу, але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю