У Російській Федерації перебудова. Точніше, перестановка стільців. Уряд «сірої молі» пішов у відставку, у засіки поналазили «сірі миші». Президент Владімір Путін оголосив про зміну конституції. Повноваження парламенту «височайше обіцяно» розширити, проте демократичних процедур і народного волевиявлення від того більше не стане: російське законодавство вивершиться над міжнародним. Зросте роль непомітної нині Державної ради і місцевих князьків-губернаторів у ній.

Експерти і політики заговорили, що Владімір Путін вчергове оголосив Україні війну. Тепер уже на віки. Мовляв, якщо раптом (!) колись (!) в Росії зміниться влада, то новий правитель, навіть за гарячого бажання ще й  посилаючись на міжнародне право, не зможе повернути Україні анексований Крим. «Нє пущать!» волатиме російська конституція.  Хоча… підбивати брехнею і мошенством міжнародні зобов’язання – це ж у квасних устоях усіх російських царів-президентів. І диктаторів, і «демократорів». Зрештою, якщо колись-таки в Росії по-іншому припасуються суспільно-політичні пазли, то що заважатиме новому лідеру повернути конституцію до загальновизнаних демократичних канонів? Чи може таке диво статися? Хтозна… Споконвіку наша сусідка тверезіла лише тоді, коли потрапляла у вовчі ями власної недолугої політики.

Суть інституційної «реформи» Путіна проста. «Незамінний» готує собі заміну, що має відбутися за чотири роки. І не як у людей, а по-російськи, традиційною національною забавою «кручу, верчу, запушать хочу!».  Чи не на троянського коня ставку ставить? Урізає  в російському основному законі повноваження президента, урівноважує можливості уряду і парламенту. Центр державної влади підтягує до Держради, яку нині очолює. Схоже, збирається головувати тут довіку. Звісно ж, із повноваженнями  «государя». Путін утомився «політручити» на передовій боротьби за «русскій мір во всьом мірє», а тому ховається  від цивілізованого світу, для якого зробився персоніфікованим уособлення новітньої імперії зла. І військові злочини в Грузії, Сирії, а найперше в Україні, як і терористичні акти у європейських країнах, здійснені за часів його безпосереднього командування, не так проглядатимуться з тіні. Новому президенту, крім шматка влади, очевидно, на роду написано взяти на себе повну політичну відповідальність за діяння попередника. З усіма персональними наслідками.  А невмируще «Красно Солнишко» ляльководитиме  з Кремля по-старому.

Російське видання «Медуза» пише, що Владімір Путін може знову «рокірнутися» на прем’єра, але очевидніше – запозичить досвід свого казахського друга Нурсултана Назарбаєва. Той перед «відходом» з президентського поста посилив Раду безпеки. На чолі якої залишився і після своєї «відставки». Одночасно керує партією влади і є «лідером нації» (єлбаси), особливу роль якого вписано в конституцію.

Переймати азійські порядки для Московського улусу стало звичним ділом ще з часів Золотої Орди . Звісно, цього разу в Кремлі узаконять не посаду «єлбаси»  –  замінять її звичним для московського придворного холопа титулом «верховний правитель». Цей титул, до речі, вже активно «во язицех» їхньої політичної «еліти».

Путінський скок конем оцінили прості росіяни. За даними «Левада-центру», більшість опитаних пов’язують майбутні законодавчі зміни із бажанням нинішнього кремлівського небожителя залишитися при владі. Правда, за словами директора центру Лева Гудкова, «п’ятдесят відсотків росіян плюс» не проти «свєт-Владіміра» на престолі і після 2024 року. Але прихильників «не міняти коня» помітно меншає. Третина (а це більшість серед опитаних, і вона стабільно зростає) вважає конституцію «папірцем», на який російські можновладці давно не зважають.

Отут і захована голка кончини троянської шкапи. Проста аналогія. Саме зневіра більшості комуністів у власній програмі, яка обіцяла, що «нинішнє покоління житиме за комунізму», і впала глибокою тріщиною в радянському моноліті. Для простих  громадян СРСР недовіра до влади теж стала майже безумовною. Люди зневірилися у «світлій дорозі», в обіцянках домогтися «веселішого» життя «вже завтра». І коли заїхали на чергову переправу-«пєрєстройку»  –  наперекір усталеним правилам коня таки вирішили поміняти. А могли б і пристрелити…