Черговий шалений стрибок технологічної революції. Вміння людини все частіше поступаються можливостям роботів. Як далеко може зайти втручання штучного інтелекту в наше суспільне та особисте життя?

Культовий науково-фантастичний серіал-антологія «Чорне дзеркало» вже з 2011 року розповідає про складне високотехнологічне майбутнє. Автором картини є британський журналіст Чарлі Брукер. Серіал доволі похмурий за атмосферою та в сатиричній формі демонструє антиутопічні наслідки розвитку технологій. Прикметно, що деякі винаходи, описані сценаристами «Чорного дзеркала», стали реальністю. Одна з таких інноваційних розробок – створення органічної копії людини, так зване клонування. Втім у країнах, де воно стало лабораторним явом, цю діяльність поки що заборонено законом.

У другому сезоні серіалу, у серії «Я скоро повернуся» самотня Марта, довідавшись про послугу, що дозволяє спілкуватися із померлими, відновлює зв’язок зі своїм коханням. Онлайн-сервіс пропонує «оживити» чоловіка як чат-бота з індивідуальними манерами та навичками. А згодом рекомендує купити органічну точну копію колишнього чоловіка. Це робот, здатний вчитися і вести звичайний спосіб життя. Марта повертає коханого Еша, але невдовзі жалкує про це.

Неймовірна історія, чи не так? Сукупність технологій створення цифрової копії померлої людини та стартапи, які допомагають зібрати й зберегти у цифровому форматі спогади про неї, отримали назву «Death Tech». Компанії, що працюють у цій сфері, також надають послуги з організації похорону, створення заповіту, матеріалізації пам’яті про померлих і навіть вибору екологічних методів позбавлення від останків.

Постає питання, чому з’явився цей ринок? Одна з причин – останнім часом онлайн-сервіси мають проблему із «забрудненням» соцмереж «мертвими акантами». Лише у Facebook 2020 року налічувалося від 10 до 30 млн таких облікових записів. Акаунти нерідко стають джерелом кібератак, фішингу, злому та незаконного використання інформації. Потреба впорядкувати дані викликала розвиток нової індустрії.

Власники облікових записів попередньо можуть обрати свого цифрового спадкоємця, користувача, котрий буде розпоряджатися їхніми даними, або вкаже, що сервіс повинен зробити з ними. Такі послуги пропонує створений у США стартап «GoodTrust». Він дозволяє створити відеоролик або електронний лист, які компанія повинна надіслати після смерті клієнта за вказаними адресами. Окрім цього, можна доручити скасувати підписку на платні сервіси. Користувачі можуть вирішити, кому зі спадкоємців передадуть свої цифрові активи.

Проте найцікавішим досягненням індустрії залишається «цифрове воскресіння». Причина зрозуміла – бажання назавжди зберегти пам’ять про близьку людину. Ця послуга затребувана серед суспільства.

«Оживити» померлих можна у різний спосіб. Один із методів – на основі чат-бота. Тобто людина може завантажити свої думки та спогади до комп’ютера і жити вічно у вигляді машини. У 2016 році каліфорнійський журналіст Джеймс Влахос створив чат-бот у Facebook Messenger, щоб увічнити пам’ять про свого батька. Він записав із ним кілька інтерв’ю. Потім використав програму «Pull String», щоб штучний інтелект перетворив розмову батька на чат-бот. А далі створив текстову версію бота – «Dadbot». Через деякий час Влахос став співзасновником компанії «Here After». Цей стартап створює інтерактивні чат-боти на основі записаних життєвих історій померлих. Схожим проєктом є чат-бот «Project December». Основна його відмінність – «смертність»: чим більше цей бот «спілкується», тим більше витрачає енергії та помирає.

Ще один спосіб «воскресіння» – створити копію людини у віртуальній реальності. Фото і відео фактично наносяться на 3D-модель, одночасно відтворється голос. У 2020 році південнокорейська телекомпанія MBC шокувала людей документальним фільмом «Зустріч з тобою». Мати, яка втратила доньку через лейкемію, зустрілася з дитиною у віртуальній реальності. Цифрову копію дівчинки робили за вісім місяців. Зрештою, мати змогла поговорити з дочкою і навіть торкнутися її. Як це вдалося зробити? Для цього знадобилися фото і відео дівчинки та технологія, що дозволяє перенести їх у 3D-модель. Так, камери фотографували акторку, схожу на померлу дівчинку, програма поєднала всі знімки та створила 3D-модель дитини.

Подібне спостерігали у соціальних мережах. Завдяки технології «Deep Fake» американський репер Каньє Вест подарував своїй дружині Кім Кардаш’ян на уродини… голограму померлого батька Роберта. Цікаво, що останнім часом виник новий термін – delebs (deadcelebrities). Образи мертвих знаменитостей активно використовують у кліпах та рекламах. Ба більше – для них організовують концертні тури та номери.

Людській фантазії немає меж. Є, втім, проблема «Death Tech»-індустрії – і вона в етичності. Психологи вважають, що цифрове безсмертя може принести більше страждань тим, хто втратив близьку людину. Голограми, чат-боти, роботи, цифрові аватари, двійники ускладнять процес «відпускання» минулого. Представники релігії вважають, що це втручання у Божий промисел. Юристи також занепокоєні: якщо чат-боти та голограми стануть звичайним явищем, людству треба буде розробити нові закони, щоб керувати ними. Але власники «Death Tech»-проєктів заперечують негативний ефект: мовляв, це не спосіб замінити людину, а можливість зберегти пам’ять про неї. Проте наголошують, що до такої терапії краще вдаватися після відповідної підготовки. Технології випереджають закони та норми права. Вибір за кожним: поринати з головою у діджитал-світ чи насолоджуватися реальним життям.