До повномасштабного російського вторгнення Україна в іноземних фільмах та серіалах згадувалась відносно рідко і зазвичай стареотипно. Нас зображали як сірих вихідців із пострадянського простору, нічим не інших від росіян.

У голлівудських бойовиках Україна могла виступати хіба що місцем дії без належної автентичності. На кштал українського Чорнобиля. А ще українців асоціювали з чимось кримінальним: мафія, нелегальні оборудки, наркотичні речовини, контрабанда тощо.

Три роки тому світ відкрив Україну. Справжню, не фальшовану хворобливою фантазією кабінетних сценаристів. Відтоді на екрани вийшла не одна кінострічка, в якій згадували Україну. Значно частіше – з повагою, хоча й сумнівних алюзій теж не бракувало.

До прикладу, початок фільму «Місія неможлива: Розплата» 2023 року; сцена з підводним російським човном… «Севастополь». Залишається гадати: назвавши російську бойову машину іменем окупованого українського міста, творці стрічки чи то глузують і підіграють росії, чи подають це як символічну деталь бо за сюжетом це судно виходить з-під контролю.

У третьому сезоні серіалу «Ранкове шоу» (2023) від «Apple+» також згадується Україна. Загалом темою стрічки є новинний телеканал, тому у ній час від часу звучать актуальні на той момент новини. А позаяк зйомки випадають на весну 2022 року, повідомлення про вторгнення росії в Україну звучить серед «гарячих» новин.

Маріупольська трагедія сильно зачепила американців, та й світ загалом, тому про неї часто згадують в контексті війни в Україні. «Ранкове шоу» не виняток: за сюжетом, головні героїні домовляються з двома чоловіками, щоб ті за $2500 поїхали в Маріуполь та зробили декілька ексклюзивних знімків для телебачення. Очевидно, на той час потрапити на у це українське місто було фактично нереально, проте знімки редакція таки отримала. Кіно є кіно.

Ковбої. Монтана. Здавалося б, наша біда далека до цього. Але серіал «Єллоустоун» демонструє Україну – щоправда, в контексті великих грошей, спецоперацій та професійно підготованих агентів.

Змову російських силовиків, які марять відновленим  СРСР, демонструє серіал «Джек Раян» (2018). І хоча події вигадані, розробники були шоковані збігом з реальністю. У сценарії вони передбачили конфлікт з Україною, але ніхто не очікував, що це відбудеться насправді. Таким чином в 2022 році серіал набув нової звучання, на тлі реальної війни.

Не залишили без уваги Україну і творці комедійного трилера «Sweetpea» (2024). Ні, вона тут не згадується жодним словом, проте головна героїня, кидає докір кривдниці: «Ти як рак, чи зміни клімату, чи росія. Без тебе світ був би кращим місцем». Країну-агресора ставлять в один ряд з важкого недугою та техногенним лихом. Є й тут характеристика російського диктатора»: «Принаймні щодо росії всі знають, наскільки Путін психопат…». Іронія долі: в російському дубляжі цю фразу «поцензурили»: «росію» замінили на «фашизм», а «путіна» –  на «Гітлера». На болотах панічний страх дзеркала: не дивитися щоб не бачити свою справжню, гидку мармизу.

Серіал «The Agency» (2024) сподобався багатьом, коли в кадрі з’явився український актор, Олександр Рудинський, який, до речі, зіграв українця. З цієї кінокартини поціновувачі виділили момент, який пронизує до мурах: у героя Рудинського запитують, що означають підняті вгору три пальці – вказівний, середній і безіменний. У відповідь персонаж, згинаючи кожен, промовляє: «Ukraine. Forever. Free».

Так, ставлення до України в зарубіжному кінематографі значно змінилося: тепер нас згадують переважно із повагою. І нарешті перестали «приписувати» до росіян і їхньої «совєцкої» естетики.

Вочевидь, ці згадки не забезпечать нам перемогу, але вони є важливим елементом популяризації українського. Ми бачимо як змінюється ставлення до нас, це допомагає формувати уяву звичайних людей про нашу державу і зрештою, доносить світу очевидну істину: українці і росіяни –  не братні народи, а вороги навіки.

Просування лише темою війни – це, з одного боку, грає нам на руку. З іншого –  революції, угоди та військові операції – не те, чим слід творити свій міжнародний імідж. Українську музику має почути весь світ, українські фільми мають показувати в кожному кінотеатрі, українських письменників мають викладати на уроках літератури в іноземних школах. І передусім МИ повинні докласти до цього свої зусилля, творчість, енергію.

Якщо раніше УЄФА забороняв наносити принт «Слава Україні!» на футболки збірної України з футболу, то зараз «Слава Україні!» лунає в голлівудському кіно, на врученні нагород, зокрема й «Оскара», та на всесвітніх змаганнях. Він таки настав, той час, коли один каже: «Слава Україні!», а мільйони відгукуються: «Героям слава!». І тричі: «Україна понад усе!».