«Життя продовжують тільки жінки і праця».
Пабло Пікассо

Напевне, його ім’я відоме кожному. Геніальний іспанський художник більшу частину життя прожив у Франції, був одним із основоположників кубізму. Залишив по собі безліч полотен, деякі з них входять до скарбівні найдорожчих картин світу.
Утім популярності Пікассо додало і його особисте життя, позначене численними романами…

«Жінка у рожевому», 1917 рік, Пабло Пікассо

Його «Жінку у рожевому» придбано на аукціоні за 4,2 млн доларів. На ній іспанець зобразив свою першу дружину – українку Ольгу Хохлову. Вона залишила у його творчому доробку 44 портрети, слов’янську традицію сідати перед дорогою та пару традиційних вишиванок.

Ольга народилася у Ніжині. Її батько Степан Хохлов – офіцер імператорської армії. Мати Лідія Зінченко – українка за походженням.

Суворий батько не схвалював захоплення дочки балетом, а ось мати після переїзду сім’ї до Києва почала потай возити Ольгу на заняття. Втім батьки були одностайно проти того, щоб вона стала професійною танцівницею. Але тільки-но випала нагода, Ольга втекла від них до «Російського балету Сергія Дягілєва».

Про професійні здібності дівчини, як і про її зовнішність залишилися різні спогади. Дехто із трупи казав, що вона була абсолютно «ніякою», і дивувалися, що в ній так привабило Пікассо. Хтось, навпаки, порівнював її із «російськими мадоннами». Ольгу називали посередньою танцівницею. Це дуже суперечливе твердження, оскільки Сергій Дягілєв, відомий прискіпливістю і перфекціонізмом, не терпів бездарностей і вже точно не став би випускати на сцену бездарну балерину просто так, «за гарні очі». Схоже, Ольга не була «примою», але, безумовно, мала певний талант, гарну техніку, неабияку працелюбність.

Пікассо та Хохлова зустрілися у Римі 1917 року під час роботи над постановкою балету «Парад». Пабло оформлював спектакль, Ольга була танцівницею.

Вперше побачивши Ольгу, Пікассо захоплено випалив: «Маєте чудовий вигляд». Він заходився зачаровувати та підкорювати дівчину з усією силою свого гарячого темпераменту. Першим сюрпризом для художника стало те, що Ольга приймала його залицяння дуже стримано.

– У ній є мудрість і спокій, – захоплювався Пікассо. – А це набагато рідкісніший дар, ніж уміння танцювати. Її неприступність воістину аристократична.

Мати Пікассо прийняла дівчину тепло, ходила на її виступи, але все ж таки вважала за потрібне застерегти: «Бідна дівчинко, ти гадки не маєш, на що прирікаєш себе. Якби я була твоєю подругою, то порадила б не виходити за нього анізащо. Не думаю, що з моїм сином, який переймається лише собою, зможе бути щаслива хоч одна жінка».

Ольга, на той час уже безмежно закохана, до слів жінки не дослухалася. За рік вони побралися у Парижі і вона стала його першою законною дружиною. Вінчались у православній церкві. На весіллі зібралася чи не вся богема міста. Художник був упевнений, що це кохання назавжди, й уклав шлюбний контракт, за яким все належало їм порівну, навіть у разі розлучення.

На той час Пікассо став для дівчини практично єдиною точкою опори, особливо після того, як у Російській імперії вибухнула революція. Хохлова виявилася остаточно відрізаною від сім’ї. Її батько та троє братів загинули, мати та сестра спішно переїхали до Грузії. Майже весь час Ольга проводила з нареченим, він постійно її малював, і навіть повернувся до класичного стилю заради коханої, котра хотіла впізнавати себе на його портретах.

«Ольга в кріслі», перша робота «класичного» періоду Пікассо, та фото Ольги Хохлової, з якого вона була написана, 1918 рік

Хохловій подобалося бути мадам Пікассо, але незабаром у їхньому побуті стала помітною протилежність характерів. Ольга прагнула ідеального порядку, обставила квартиру на свій смак. А у студії її чоловіка панував творчий безлад. Пабло пропадав у майстерні – Ольга витягувала його на світські вечори. Пабло любив каталонські сосиски з квасолею, Ольга віддавала перевагу тістечкам, шампанському та ікрі.

Згодом Ольга Пікассо народила чоловікові сина, якого назвали Полем (Пауло). Спочатку Пабло не міг натішитися появою спадкоємця. Він без кінця малював сина на руках дружини і сяяв гордістю.

Мати і дитина, 1922 рік, Пабло Пікассо

А Ольга усе більше вживалася в роль «світської левиці», дружини великого художника, ще й матері сімейства. Пабло ж натоді чи то вже награвся у «пристойного» буржуа, чи втомився від нападок друзів на його спосіб життя. Його перестали «впізнавати» як художника-новатора, яким він завжди був. Закономірно охолоджувався до світських забав, що шкодили його творчості. А заразом холонули почуття до дружини.

Це стало початком кінця. Ольга болюче приймала ситуацію. Невдовзі Пабло зустрів 17-річну Марі-Терез Вальтер. Щоб приховати від Ольги це захоплення, винайняв для нової музи квартиру. І писав її у подобі гітари, глечика або блюда з фруктами. Наскільки зображення Марі-Терез витворено нестримною пристрастю, настільки ж картини з Ольгою або присвячені їй були сповнені люті. Не маючи можливості прибрати її зі свого життя, Пікассо безжально потворив на полотні жінку, яку з такою любов’ю малював 10 років тому.

Оголена жінка в червоному кріслі, 1929 рік, Пабло Пікассо

Останньою краплею для Ольги стала звістка про вагітність чоловікової коханки. Забравши сина, вона пішла від Пікассо. Незабаром доручила своєму адвокатові скласти опис всього майна Пікассо, чого художник їй так і не пробачив. Дати дружині розлучення він теж відмовився, адже в цьому випадку їй відійшла б половина його картин. До останнього дня свого життя Ольга залишалася мадам Пікассо.

Розрив зруйнував її психіку. Довгі роки вона переслідувала Пікассо, писала довгі безладні злі листи, їздила за ним країною, дошкуляла його жінкам, часто бігла за ними вулицею, вигукуючи лайки.

Ольгу паралізував інсульт. Останні місяці вона провела в лікарні, благаючи кожного з її відвідувачів покликати Пабло. Художникові передавали прохання, але він до неї не прийшов. Одчайно чіпляючись за минуле, Ольга згадувала дні, коли танцювала на сцені, мріяла приїхати на батьківщину. Єдиним, що залишилося в неї від того життя, була пароплавна скриня зі старими костюмами, порожніми флакончиками від парфумів, листами та сотнями фотографій.

До паралічу додався рак , який і звів 64-річну Ольгу Пікассо-Хохлову в могилу. Можна сказати, що чоловік занапастив її.

Перша виставка робіт Пабло Пікассо, присвячена виключно Ользі Хохловій, відбулася лише у березні 2017 року в паризькому Музеї Пікассо. Відвідувачі були вражені, побачивши там зовсім іншу Ольгу. Вона щасливо посміхається на ранніх фотографіях, весело грає з собаками у любительських кінострічках, які знімав Пабло. У кадрі Ольга ворожить на пелюстках квітки, промовляючи: «Любить,.. не любить…».

Її образ залишається загадковим і контрастним: від витонченої балерини до меланхолійної зрадженої жінки. Ольга завоювала серце авангардного художника, та не змогла його втримати, до кінця днів залишилася вірною чоловікові, та невірною собі…