А ви раніше теж були адресатом таких фраз: «Єта маладьож вся в тєлєфонах, ані нєабщаютсябєзніх, дажє в туалєт ходят с тєлєфонамі. Что с ніх вирастєт, божє мой! Вот ано – прапащає пакалєніє!»?
Нам дорікали, що не хочемо фізично тяжко заробляти на хліб. А тому ми «ледарі». Якщо ж заробляємо в інший спосіб, бодай у «TikTok», – значить, ми якісь «махінатори» чи ловці легких грошей, бо такі заняття – це, мовляв, «не професія» Скільки сил, креативу потрібно, аби бути отим «якимось блогером», – над цим наші «судії» і не замислювалися. Казали, що ми непатріотичні, не розуміємо, що таке боронити державу, поважати батьків… Словом, безліч було нав’язливих докорів.
Було – відбуло.
24 лютого 2022 стало Українським рубіконом. Кривавим. Хіба могли помислити, що у цивілізованому, постіндустріальному ХХІ столітті до серця Європи підступить середньовічне варварство? Звісно, були здогадки, «видіння», «віщі сни», страшні думки та адекватний аналіз ситуації «до». Проте жоден не очікував такого.
Якось ураз забувся COVID-19. Коли над дахом дому свистять ракети, пандемія – останнє про що думаєш. Утім коронавірус першим атакував наше щастя: моменти в школі, радісний випускний, урочистий вступ до університету, навчання, мрії, нові знайомства… Відсутність спілкування, ізоляція, депресія, апатія – справжній треш для молоді. Але, як виявилося, це ще була не трагедія.
Лицарський чин молодих
Кожному потрібен час, аби адаптуватися до такої біди. Терміни умовні, насправді, їх не існує. Але реакція української молоді на повномасштабну інтервенцію росії вразила світ. Чимало юнаків і дівчат пішли добровольцями до війська, щоб зі зброєю в руках захищати свою країну від російського варвара. Багато молоді долучилося до лав територіальної оборони, вчаться надавати медичну допомогу пораненим, займаються волонтерством.
Ті ж таки «якісь блогери» закликають світ підтримати Україну, організують благодійне збирання коштів для ЗСУ. Творці каналу «Леви на джипі» запросили кількох відомих блогерів та комедіантів, зробили круту та лайтову відеотрасляцію та зібрали 5 млн гривень. От вам і «не професія»!
Серед студентів Київського університету імені Бориса Грінченка є свої герої та героїні. Для прикладу, випускниця Інституту журналістики Анастасія Мохіна: разом зі своїм нареченим на передовій оборонців країни. Дівчина стала символом волелюбства молоді, її гідності, самовідданої боротьби, завзяття лицарської відваги. Її портрет із заголовком «Життя в умовах фронту» прикрашає титульну сторінку журналу «New York Magazine». От вам і «непатріотичні»!
А волонтерство! Його розмах вражає. Навіть малеча долучилася до цієї святої справи. 7-річна Варя зібрала гроші на три бронежилети для бійців ЗСУ. Історія справді вражаюча. Спершу Варя продавала реальні квіти, а згодом малювала їх на папері. Так і почалась акція: «Купи квітку – а я куплю бронік для солдата». І це не єдиний випадок. Молодь і справді відкрила у волонтерстві духовне єство. Його витоки – на велелюдних українських майданах: у тій масовій народній підтримці усім життєво необхідним, яку відчували ті, хто жив на революційних площах, хто мужньо і жертовно тримав оборону на барикадах. Те саме спостерігаємо й зараз. Молодь вже не бачить своєї молодості, вона бореться за майбутнє наступних поколінь.
На варті української культури
Незаперечний факт: молодь диктує тренди різноманітних культурних сфер. Український культурний фонд фіксує внески до культурної спадщини українців за час повномасштабної війни. Сайт УКФ відкриє вам мистецтво живопису пензлем та й клавішами комп’ютера. Картини, на які не можна дивитися без сльози, стінописи, що вселяють надію, плакати, які несуть світові «глас трубний» про мужність українців. Щойно перейдете до розділу «Меми», незчуєтесь, як 9-та година ранку перетвориться на 9-ту годину вечора.
Джерело: Український культурний фонд
Відмовляємось від усього російського культурного продукту. Женемо геть російську музику, літературу, відео. Бойкотуємо косметику. Ворожі бренди, як «vivienne sabo», «relous» і т. д. полетіли у смітник безповоротно. Яблуко від яблуні, як-то кажуть…
Молоді спеціалісти створили новий бот для перевірки брендів, який вміє визначати, чи продовжує певна компанія бізнес в ерефії і чи варто купляти її товари. «Boycott Russia» створено на волонтерських засадах і «з великим бажанням бойкотувати окупанта і всіх його прибічників». Всю інформацію про компанії бот бере з відкритих джерел. Алгоритм використання простий: напишіть назву товару або компанії, і «Boycott Russia» скаже чи варто купляти такий крам, співпрацювати або користуватися послугами фірми.
Війна – вона запекла на багатьох фронтах: воєнному, інформаційному, культурному. І саме молодь активна на всіх.
Як часто чуєте дурницю «прапащая маладьож»? Та, певно, тепер вже майже не чуєте, бо ми зробили неможливе – розбили нав’язані радянщиною лженаративи. Тепер – лише перемога та відбудова. Ще встигнемо пожити в мирі, ще буде на наші руки мирної праці – я вірю, я знаю!
Залишити відповідь