Нинішній окупований Крим не блаженствує райським спокоєм. Горять-палають тутешні залишки чорноморського флоту, нафтові термінали, поромні переправи, об’єкти зосередження російської вояччини. Так, це зазвичай «привіти» з-за лінії фронту, від ЗСУ і спецпідрозділів СБУ. Але є в Криму і ті корінні сили, які чинять спротив російським зайдам. Ті, кого дико боїться і люто ненавидить місцева тимчасова маріонеткова «влада».

За час війни 218 осіб у Криму позбавили волі. За політичними мотивами. З них понад 60% – кримські татари. Ці та інші факти беззаконня і масових репресій проти інакодумців, які чинять російські «визволителі» Криму, навела в Укрінформі постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева. На брифінгу «День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – трагедія 80 років тому та злочинні дії Росії за 10 років окупації півострова».

За свідченням Таміли Ташевої, у Криму почастішали випадки «тихої депортації», масових переслідувань кримськотатарського народу, знищення його представницьких інститутів, постійні обшуки будинків кримських татар та українців. Тисячі представників корінного народу змушені знову покидати свою домівку – так само, як їхні предки під час масової депортації 80 років тому.

– Росія намагається показати, що на території півострова немає жодних форм активності, що буцімто кримських татар там не існує, намагаючись стерти нашу ідентичність. Однак їй нічого не вдається, тому що ми бачимо шалену кількість спротиву на території півострова, – акцентувала представниця.

На думку голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, окупаційний терор відбувається якраз через те, що росія досі не понесла покарання за злочини минулого.

– Якщо ми не усвідомимо, що з нами було у минулому, то не зможемо розібратися у тому, що відбувається сьогодні,– запевнив громадський діяч. – Важливо, щоб ми бачили взаємозв’язок між тими жахливими трагедіями, які пережили в минулому кримськотатарський, український народи, і тими випробуваннями, які переживаємо тепер.

Рефат Чубаров наголосив: ушановуючи жертв геноцидів, маємо позбуватися усередині держави їхніх наслідків. Тоді будемо стійкішими, злютованішими, цілковито свідомими того, що збройно, ментально, духовно протистоїмо новим імперським намірам знищити нашу ідентичність.

Ми сильні і тому, що пам’ятаємо. Верховна Рада України закликала світ визнати депортацію кримських татар у 1944 році актом геноциду.