Низка громадських організацій України за підтримки Європейського Союзу  проаналізувала  зміни у регіонах після запровадження візової лібералізації з ЄС. Почин для такого дослідження поклали шість областей: Вінницька, Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Одеська та Херсонська.

З підсумками комплексної оцінки, яку її ініціатори назвали «Аудитом реформ», журналісти мали можливість ознайомитися під час роботи спеціально організованого «круглого столу» «Регіональний вимір проєвропейських реформ. Свобода пересування та протидія дискримінації» – за участі  координатора дослідження, ГО «Європа без кордонів» та партнерських аналітичних центрів, які впродовж липня-серпня 2017 року безпосередньо реалізували так званий польовий етап аудиту.

– Ми аналізували втілення реформ за чотирма напрямами: безпека документів, управління кордонами, управління міграцією та протидія дискримінації, – наголосила виконавча директорка ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.

За її словами, аудит перших двох напрямів засвідчив середній, а в деяких регіонах – навіть високий рівень реалізації. Скажімо, перевагами впровадження реформи за напрямком  «Безпека документів» є оснащення всіх підрозділів Державної міграційної служби та «Паспортних сервісів» обладнанням для оформлення закордонних біометричних паспортів та ID-карток. І, звісно ж, –  започаткування послуги електронної черги. Хоча у багатьох ЦНАПах згаданих регіонів саме такої послуги все ще бракує. Доступними для загалу є лишень 39 ЦНАПів по всій Україні. Відтак, аби оформити біометричний паспорт чи інші документи в підрозділах ДМС, люди продовжують вистоювати довжелезні черги.

Цей факт підтверджує і завідувач сектору зв’язків з громадськістю та ЗМІ ДМС України Сергій Гунько:

– Наразі лише у 200 із 600 наших підрозділів працюють системи електронної черги. До кінця року плануємо запровадити ці послуги у 300-тах відділеннях. Вже нині всі ЦНАПи Херсонської області забезпечено такою чергою, найближчим часом такого ж результату досягнемо на Вінниччині. Істотно розширимо цю послугу і в наших закарпатських підрозділах.

Єдиний напрям реформ, до якого у громадських аудиторів, котрі перевіряли «регіональну шістку», не виникло серйозних претензій, – управління кордонами. Усі пункти пропуску на кордоні з Молдовою, Румунією, Польщею, Словаччиною та Угорщиною оснащено обладнанням для зчитування даних з біометричних паспортів та приєднано до баз даних «Інтерполу». Стали системою спільні патрулювання з прикордонниками сусідніх країн, обмін інформацією про обстановку на державному кордоні, прогнози її розвитку та про основні підсумки оперативно-службової діяльності.

Втім, як зізналися автори дослідження, у цьому сегменті все ж мали місце обмеження, позаяк аудитори не могли збирати фокус-групи з простих громадян, які перетинають кордон. А тому реально не мали змоги зафіксувати тут ймовірні недоліки.

Серед набутків реформування у сфері управління міграцією громадські аналітики  відзначили роботу районних та обласних центрів зайнятості, які організовують для безробітних семінари, аби запобігати незаконній трудовій міграції та торгівлі людьми. Але реальними кроками для реінтеграції в суспільство трудових мігрантів і членів їх сімей місцева влада у згаданих областях поки що похвалитися не може.

Так само як і в царині протидії дискримінації. Загалом громадські організації не фіксують істотного зменшення випадків дискримінації за віком, статтю чи сексуальною орієнтацією під час працевлаштування та на роботі. На місцях обмежується лекційною роботою, а часто формальним «просвітництвом». А тому, за словами аналітика ГО «Європа без бар’єрів» Катерини Кульчицької, місцеві органи влади фактично необізнані із завданнями Плану заходів для реалізації Національної стратегії у сфері прав людини. Як стверджує експерт, практично в кожному регіоні є обласна або районна програма, яка так чи інакше зачіпає питання протидії дискримінації, але випадки, коли на це виділяються кошти, вкрай поодинокі, до того ж, часто-густо цю програму підмінюють іншою – з протидії торгівлі людьми.

За підсумками громадського аудиту його організатори підготували детальну аналітичну записку та рекомендації. Ці матеріали, запевнила Ірина Сушко, стануть помічними для державних службовців, причетних до реалізації Угоди про асоціацію з ЄС. З результатами дослідження також ознайомлять зацікавлених партнерів з Євросоюзу.