Світова спільнота стурбована кризовою ситуацією, що складається на ринку зерна, спричиненою широкомасштабною агресією росії проти України, блокадою українських портів – основного шляху вітчизняного експорту збіжжя.

Так, президент Індонезії Джоко Відодо під час візиту до Києва закликав розблокувати українські порти і забезпечити канали експорту зерна. Війна, яку розв’язала росія проти України, може підірвати експорт української кукурудзи, який суттєво підтримує  продовольчу безпеку Індонезії.

– Україна дуже багато важить у глобальній продовольчій безпеці, тому треба зробити все можливе, щоб забезпечити безперешкодний експорт зернових з України і безпекові гарантії усіх зацікавлених сторін, щоб забезпечити експорт також через українські морські порти,– сказав Джоко Відодо.

Президент Франції Емманюель Макрон на саміті НАТО у Мадриді заявив, що Франція і Туреччина «продовжуватимуть зусилля, щоб дозволити експорт українського зерна через Чорне море».

«Велика Британія і наші союзники повинні зробити чотири життєво важливі кроки, щоб залучити час для справи України», – написав у своїй колонці для видання «The Sunday Times» британський прем’єр Борис Джонсон.

І серед чотирьох кроків підтримки України, окрім того, щоб забезпечити ЗСУ необхідними озброєнням, боєприпасами, спорядженням та навчанням українських вояків, а також фінансово допомогти Україні зберегти стабільність своїх державних інституцій, є й такі, що стосуються створення умов для експорту українського зерна.

«Велика Британія спільно з союзниками має розблокувати українські морські порти та допомогти негайно вивезти 25 мільйонів тонн пшениці й кукурудзи, яких потребують найменш розвинені країни світу. Їм загрожує голод через російську блокаду Чорноморського узбережжя України, тому потрібно надати відповідне озброєння Україні та підтримувати дипломатичні зусилля, зокрема через ООН, для створення безпечного коридору з Одеси», – таким британський прем’єр бачить четвертий крок.

А от третім кроком, слід забезпечити для експорту українського продовольства суходільні маршрути, передовсім залізничні. Бо поки що вітчизняний агрокомплекс за обсягами експортних перевезень цим шляхом поступається конкурентам з гірничодобувної промисловості.

– У квітні залізницею експортували 3,7 млн тонн усіх вантажів, у травні – 3,8 млн тонн, – зауважив на пресконференції в «Укрінформі» генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон. – Очевидно, це той максимум, який зараз реально можливо експортувати до країн ЄС саме цим шляхом. У травні експортовано 2 млн тонн залізної руди (54%) і всього 752 тис. тонн зерна та продуктів його переробки (20%).

Як наголосив фахівець, експортери вимушені конкурувати і за рухомий склад в європейських країнах: «Там фактично немає звичних для нас зерновозів, але є напіввагони для перевезення будь-яких навалювальних вантажів. Їх теж можна використовувати для транспортування зерна. Проте ситуація така, що більшість гірничодобувного вантажу експортують лише кілька компаній, і вони вже забронювали всі ці потужності».

За словами очільника УКАБ, ще в квітні розробили спеціальний механізм лімітування за окремими вантажами на конкретних пунктах пропуску, але остаточного рішення з цього приводу нема і досі.

Втім, як свідчить Міністерство аграрної політики та продовольства, Україна у травні 2022 року відвантажила на експорт усіма видами транспорту понад 1,743 млн тонн зернових, олійних та продуктів переробки, що становить 180% від квітневого обсягу. При цьому, наголосили в міністерстві, для стабільного експорту агропродукції з України до Європи потрібно збільшити кількість зерновозів, відкривати нові логістичні коридори.

У парламентському Комітеті з питань аграрної та земельної політики сподіваються, що експорт зернових з України до держав-членів ЄС допоможуть оптимізувати «Зернові шляхи» – «Grainlane». Це спільна платформа Європейської комісії та компаній «V_labs» і «Rail Cargo Group» для продажу та купівлі сільськогосподарських товарів, об’єднання та зміцненняна міжнародному рівні контактів між представниками європейської логістики та українськими трейдерами, фермерами. На ній одночасно розміщатимуть торгові й транспортні запити – це має полегшити організацію експортних поставок наземними шляхами. Сподіваємося, платформа здатна зробити цілковито прозорим узгодження можливостей між попитом і пропозицією.