Гортаючи свої фотографії в телефоні, помітила, що 80% їх зроблено в мобільному додатку, котрий коригує моє обличчя та приховує недоліки. Тільки тоді зрозуміла: я почала прискіпливо ставитися до свого відображення в дзеркалі. Поспілкувавшись з друзями, дійшла висновку: не лише в мене телефон заповнений саме такими світлинами. Але не кожен бачить в цьому проблему. Ба більше – декому подобається. Тож як подібні диво-фільтри впливають на самооцінку та сприйняття себе? Нумо розібратися!

У чому питання?

Мультимедійні додатки та функції «маски» у соціальних мережах існують для створення фото і відео, щоб потім ділитися ними з друзями через додаток. Аби зробити зображення чи відео цікавішим, розробили фільтри. Окрім ефектів, спрямованих корегувати кольори та світло, додавати певні надписи або смішні наліпки, є й ті, що «модифікують» обличчя. Шкіра стає гладкішою, очі, губи виразнішими, контур чіткішим. Можна додати собі макіяж, стильну бороду або вуса, змінити колір очей та волосся. Нині ця індустрія настільки розвинена, що перерахувати всі функції фільтрів неможливо.

Ефекти бувають різні, а їхні розробники – звичайні користувачі соціальної мережі, які вирішили спробувати зробити щось нове і популярне. Це масштабні платформи творчості, в яких для фантазії майже немає обмежень. Можливо, саме це й приваблює людей: в «масках» ти можеш бути ким завгодно і яким заманеться. Звісно, не кожен фільтр змінює обличчя, але в цьому матеріалі йтиметься саме про такі.

Чи впливають ефекти на самооцінку?

«З появою соцмереж з’явилася сприятлива авансцена для повномасштабного розігрування спектаклів. Можна приміряти на себе різноманітні маски (…), не відчуваючи страху покарання та/або відповідальності за це», – пояснює психотерапевтка та соціальна психологиня Ольга Лисенко.

Лише знедавна це питання почали висвітлювати частіше. Наприклад, двадцятирічна фітнес-блогерка з Фінляндії Сара Пухто на своїй особистій сторінці в Instagram закликала не втрачати впевненості у собі та бути вдячним за обличчя, яке маєш: «Постійний перегляд публікацій людей із фільтрами змінює наше сприйняття того, як насправді виглядають обличчя. Те, що сприймається як щось веселе, може розсіяти вашу впевненість. Я сама дивлюсь Stories і бачу як люди використовують фільтри, та хоч і знаю, що вони насправді так не виглядають, все одно порівнюю себе з ними і бажаю, щоб я де в чому нагадувала цю їхню фільтровану версію. Тож я публікую це, щоб нагадати вам, що ваше обличчя ідеальне як воно є і вам не потрібно його змінювати! (…) Я не публікую це, щоб принизити когось. Якщо ви хочете користуватися ефектами, використовуйте їх! Просто не втрачайте своєї впевненості і будьте вдячні за справжнє обличчя. (…) Нагадуйте собі, що фільтри не є необхідністю».

– Раніше навіть не замислювалася над значимістю масок, – зізнається Софія Балагур, першокурсниця Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв спеціальності «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація». – Зараз розумію: вони покращили мене. Був період, коли відчувала величезну невпевненість в собі. Ці ефекти дозволяли робити селфі і насолоджуватися побаченим. Любила раніше користуватися фільтрами з додатків Line Сamera та Ulike, а потім перейшла на Instagram Stories. Я ніколи не порівнювала справжнє обличчя з подібними фотографіями. Змогла сприймати свою зовнішність через камеру, закарбувати багато моментів. Зараз люблю себе з фільтром і без. На мою думку, фільтри корисні саме в той період, коли потрібне самоствердження. Розуміння власної краси людям дуже важливе.

Журналістка та авторка текстів спецпроєкту «Психея» Леся Любченко зазначила: «Ми публікуємо лише найкраще, аби сподобатися, викликати заздрість та захоплення. Проте, маніфестуючи в соцмережах свої найкращі якості, ми відтворюємо в соціальному житті «ідеальне Я» – образ життя, якого прагнемо. Це дозволяє втекти від буденності, а також ідентифікуватися зі своїм образом у соцмережах. Переглядаючи свій «ідеальний» профіль, людина сама починає в нього вірити. Це має як негативні, так і позитивні наслідки. З одного боку, людина може насправді почати працювати над собою, змінювати стиль життя, аби адаптувати його під образ в житті соціальному і почуватися краще. Але також може виникнути і підміна реальностей, коли проблеми життя «неідеального» будуть витіснятися та не будуть усвідомлюватися. У свою чергу, це може призвести до особистісної кризи або депресії».

Питання впливу фільтрів на самооцінку суперечливе та індивідуальне. Такий зробила висновок з власного мінідослідження серед друзів на своїй сторінці Instagram. В опитуванні взяло участь 80 людей – від 16 до 20-ти років.

95% респондентів відповіли позитивно на запитання «Чи виникала в вас хоч раз думка, що ваше обличчя виглядає краще з масками»:

А ось відповіді на питання «Чи впливають ефекти на вашу самооцінку?» та «Якщо впливають, то в гіршу чи кращу сторону?» розподілилися майже 50 на 50. Та все ж відповіді негативного характеру лідирують, хай і з невеликим відривом.

Щоб глибше зануритися в дослідження цього питання, поспілкувалася з Оленою Росінською, заступницею директорки Інституту журналістики з науково-методичної та навчальної роботи, кандидаткою філологічних наук, авторкою курсу «Психологія комунікації».

– Олено Анатоліївно, чи можуть подібні ефекти якось вплинути на самооцінку людини?

– Коли говоримо про вибудовування образу в соціальних мережах, важливо відстежити деякі параметри. По-перше, слід уточнити: про особу якого віку йдеться. Для підлітка, котрий зазвичай незадоволений своєю зовнішністю або занурений в ігрову реальність, цілком можливим є прикрашання себе, свого способу життя тощо. Доросла людина, зокрема психологічно, мала б вийти на інший рівень самоусвідомлення. По-друге, слід врахувати, наскільки реальна особистість відділяє себе від штучно сконструйованої: чи розміщує поряд із відретушованими фото реальні, наскільки захоплюється різноманітними ефектами. Будь-яке явище, якщо не набуває надлишкових чи хворобливих форм, може бути позитивним. Наприклад, коли в нашому випадку людина відмовляється взагалі приймати себе реальну. Натомість, певною мірою отримуючи задоволення від свого прикрашеного зображення, хтось може надихнутися на зміни: можливо, схуднути, почати краще доглядати за шкірою тощо.

– Є думка, що фільтри можуть погано вплинути лише на підлітка, який ще «не сформована особистість». Також існує версія: мовляв, людина старшого віку користуватиметься подібними додатками частіше, бо з плином часу в дорослої людини проявляються вікові ознаки. Чи підтримуєте Ви якусь з цих версій? Якщо так – яку? Якщо ні, то чи однаково впливають застосування таких фотоефектів на підлітка і на людину старшу?

– Передусім я би говорила про психологічну зрілість людини й відштовхувалася від цього критерію. Звичайно, психіка підлітка зазвичай нестабільна, він переживає досить складний період життя, завойовує свої позиції, тому для нього може бути надзвичайно важливою оцінка сторонніх. Натомість у моїй практиці траплялися люди зрілого віку, котрі активно користувалися спеціальними програмами для покращення власних зображень, але зазвичай у цілому йшлося про небажання особи приймати реальність такою, якою вона є. Думаю, певні підстави для узагальнень існують, однак не можна робити категоричних висновків щодо віку.

– Також існує думка, що «маски» позитивно впливають на самооцінку людини та приносять лише користь: людина бачить себе на фотографії і радіє тому, що бачить.

– На самооцінку психологічно зрілої людини має впливати її здатність знати собі ціну, визначати власну цінність не з висловлювань навколишніх, а зсередини. Хвилинне задоволення від вдало обробленого фото навряд чи істотно вплине на самооцінку в цілому.

– Соціум дедалі частіше починає висвітлювати цю тему масштабно, деінде почалися певні агітації за видалення таких додатків з телефонів. Чи підтримали б Ви цю ініціативу?

– Я за те, щоб кожна людина давала собі право самовизначатися за власними потребами, запитами, очікуваннями. Якщо нас так лякає наявність якогось явища поряд, можливо, варто запитати себе «чому?» та обговорити це зі своїм психологом.

– Ваша порада користувачам соціальних мереж: як не порівнювати себе з іншими, а також себе «відфільтрованого» з собою в дзеркалі?

– Тим, кого турбує невпевненість у собі, хто відчуває бажання представити себе альтернативного іншим людям, передусім варто розібратися у витоках такого явища, попрацювати з психологом. З’ясувати, у чому причина такої відмови сприймати власну справжню зовнішність. Натомість, якщо ви час від часу експериментуєте, не варто лякатися й думати, що з вами щось негаразд. Навчитися приймати й цінувати себе – важлива здатність, яка робить людину гармонійною й щасливішою. Усвідомте, що ваша цінність не у тому, що ви такі як інші, а в тому, що ви неповторні.

Не забуваймо любити та приймати себе такими, якими є! Адже «якщо я буду такий, як «хтось», то хто тоді буде таким, як я?»