-
ВОЄННИЙ Щоденник
-
FICTION/OPINION COLUMN
-
ФОТОБУК
-
СПОРТ
-
Нетлінне
-
На часі
З АУДИТОРІЙ – НА ЗАБІЙ
Змусити росіян вірити можна у будь-що. Звісно, якщо цю віру нав’язують путінські владні опричники – з трибун, телеекранів чи церковних амвонів.
УКРАЇНСЬКИЙ ТЕХНОСТРИБОК? НЕМИНУЧЕ!
Нещодавня заява очільника німецького оборонного гіганта «Rheinmetall», статечного мілітарного технократа, викликає здоровий український сміх. Герр Армін Паппергер з відтінком зверхності кинув фразу: мовляв, в українців «немає інновацій», а дрони у нас збирають ледь не «домогосподарки на кухнях».
ІЗ «ДУРКИ» – У «ДУРКУ»
На початку березня російський диктатор путін збирав радбез щодо захисту критичної інфраструктури РФ від українських дронів і ракет. Саме нацбезпекою кремль намагається пояснювати своїм громадянам усі свої бздури, включно з масовим відключенням інтернету. І якщо засоби враження стосуються лише тих, «до кого прилетіло», то засоби комунікування зачіпають усіх росіян, незалежно від досяжності українських безпілотників. І тут, схоже, прорвало!
КАРЦЕР НАРОДІВ
Упродовж багатьох років про російську імперію говорили як про «тюрму народів». Згадаймо слова французького дипломата і мандрівника Астольфа де Кюстіна з його блискучої книжки-памфлету «Росія у 1839 році»: «Хоч яка величезна ця імперія, вона не що інше, як тюрма, ключ від якої зберігається в імператора». «Тюрмою народів» звав її і «борець із самодержавством» Владімір Лєнін, але, ставши її правителем, разом зі своїми поплічниками зробив із неї жахливий карцер. Сучасна агресивна росія, недовго погравшись після розпаду СРСР у демократичну амністію, повертає собі це своє родове «поганяло», причому у садистичній лєнінсько-сталінській подобі.
Архів розділу »
З перших вуст
Культурна сліпота, або Метастази «російської душі»
Один із найстійкіших міфів сучасності – теза, що культура за визначенням аполітична. Відтак спроби ізолювати росію в політичній та економічній площинах не завжди поширюються на культурний простір. Та чи справді мистецтво настільки незалежне, чи це лише черговий інструмент, який вдало грає на руку країні-агресору?
Сергій КОМІСАРЕНКО: «Науковий фронт – це не метафора»
– Сергію Васильовичу, якось непомітно для широкого загалу нещодавно, 6 лютого, минуло 30-річчя передачі Україні британської антарктичної станції «Фарадей».
«… Із тим вже не статися гіршому»
Ні, ми не забули Майдан. Ми взагалі нічого не забули. Просто після Небесної Сотні українська земля вже не вміщає загиблих за волю.
Жива пам’ять
Прем’єрним показом адаптованої для української аудиторії документально-публіцистичної стрічки «Жезл» Національна спілка кінематографістів України розпочала відзначення цьогорічного 85-ліття створення кіностудії «Київнаукфільм».
Архів розділу »
Постаті
Вино півстолітньої витримки
Згадую його з’яву у моїй долі – спекотної червневої днини 1976 року. Насправді день тоді був цілком погідний, навіть бадьорий, але стан, коли твій юний організм ураз кидає з холодного поту в гарячий, мимоволі вкарбував у пам’ять аналогію шаленого палу.
Енциклопедист
Уперше з Віталієм Ханком ми перетнулися давно. Біля полтавської Білої альтанки, на «Мазепа-фесті», який тоді організовував незабутній голова полтавської «Просвіти» Микола Кульчинський.
Художниця, яка окрилила балет
Варвара Каринська, уроджена Жмудська (1886–1983), залишила виразний слід в історії світового мистецтва як видатна художниця по костюмах.
Її рідне місто – Харків. Народившись у заможній родині, вона мала всі передумови для спокійного життя. Та революція 1917 року змусила її залишити батьківщину. Спершу – еміграція до Європи, згодом – нова домівка за океаном, у Сполучених Штатах. Саме там її талант засяяв у провідних театрах та кіностудіях світу.
Cтоліття Юхновського
1 вересня 2025 р. минає 100 років від дня народження Ігоря Юхновського, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка НАН України, народного депутата України І – IV скликань, почесного громадянина Львова. Героя України (2005), кандидата в президенти на виборах 1991 року (посів 5-те місце). А ще Ігор Рафаїлович був співзасновником та виконувачем обов’язків Голови Українського інституту національної пам’яті (2006—2010). Почесний директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, почесний доктор Інституту теоретичної фізики НАН України, доктор Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка.
Архів розділу »
