Як не дивно, але економіка України зростає – на два відсотки у третьому кварталі, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Звісно, цього вкрай замало. Наш валовий внутрішній продукт у розрахунку на душу населення – один з найнижчих у Європі. Посилює біду «тіньова економіка»,  яка, за песимістичними підрахунками, сягає половини офіційного ВВП.

Звідки береться «тінь»

Явище «тіньової економіки» аж геть не унікальне і переслідує кожну країну, навіть з контрольованим плановим господарюванням. Тому «тінізацію» економіки порівнюють з апендицитом: є в усіх, але когось не турбує, а когось доводиться рятувати  від цієї напасті скальпелем. У світовій економіці сегмент «тінізації» становить  5-10%. В країнах Африки – 30%, в Чехії – близько 15%. А в Україні, повторюся, половину ВВП.

За оцінкою Нацбанку, у позабанковій сфері «крутиться»  4,8 млрд. гривень. А скільки коштів «безконтрольно» перетекло в офшори? І  які суми тіньовим ділкам вдалося легалізувати в самій Україні?

Що ж штовхає економіку в «тінь»? Експерти одностайні: наше законодавство. Нині підприємці, наприклад,  віддають державі  60-70% свого доходу податками, не враховуючи  нарахувань на заробітну платню. Якщо ретельно сплачувати всі податки, не вдаючись до їх «оптимізації», то можна швидко прогоріти.

Із зростанням податкового тиску зменшується  наповнюваність бюджету, підприємства втрачають обігові кошти. Отак  з’являється бартер і затримки зарплати… Як можна позбутися нелегальної економіки, коли уряд сам штовхає підприємців  у «тінь»? Хоча українське законодавство і прагне до європейських стандартів і прозорості , та  одноразові оздоровчі «пігулки» у вигляді мізерного скорочення якоїсь податкової ставки не стимулюють значного зростання економіки і її «детінізації».

У сусідів

Який досвід нам пропонують  сусіди? Угорщина для  подолання «тіньової» економіки повела  боротьбу з нелегальним працевлаштуванням. Уряд не цурався адміністративного тиску: збільшив кількість перевірок, розширив штат інспекторів, спростив процедуру працевлаштування, що сприяло скороченню нелегальних робочих місць. Такий підхід до боротьби з «тінізацією»  свого часу зробила Швейцарія: завдяки боротьбі з нелегальними працедавцями значно звузився сегмент «тіньової» економіки. У Польщі повели рішучу боротьбу з корупцією. Тим,  хто вчинив серйозні податкові злочини, в деяких випадках заборонено займатися бізнесом. Держава здійснює контроль за дотриманням  авторських прав, зокрема у царині комп’ютерних програм, введено майнову відповідальність юридичних осіб за вчинення економічних злочинів. На сьогоднішній день рівень тіньової економіки в Польщі орієнтовно 23%. Найуспішнішою у боротьбі з «тіньовим» сектором економіки постсоціалістичних європейських країн стала Чехія. Уряд ввів електронні реєстри продажів, стимулював безготівкові розрахунки в усьому. Показник «тінізації»  економіки Чехії найнижчий серед країн Східної Європи.

Чи варто?

Англійський письменник Оскар Вальд зазначав: «Найкращий спосіб боротьби з вадами – змиритися з ними». Цей вислів також підтримує сучасний економіст Фрідріх Шнайдер. У своєму дослідженні він зазначає, що і «тіньова» економіка може принести  плоди: «Дві третини тіньового доходу йде в офіційну економіку, що стимулює національне економічне зростання… Однак, у будь-якому випадку, уряд і державні установи  втрачають від несплати податків та соціальних відрахувань».  Мабуть, саме тому приховану економіку досить часто називають «сірою». Очевидно, що позбутися її повністю неможливо, однак не треба чекати,  доки  економічна «тінь» стане панівною. Українська податкова і фінансова сфери  давно потребують законодавчих змін. Якщо орієнтуємося на Європу, то чому так несміливо запозичуємо досвід сусідів, колишніх побратимів по соціалістичному табору?  Вони змогли, а ми?