У виставковій залі Національної спілки майстрів народного мистецтва України, що у Києві, на вулиці Рейтарській,  27 -А,  –  нова експозиція. Звітують дві близькі за духом народні майстрині, які працюють зі схожим матеріалом, проте різні у творчих формах і техніці.

Зінаїда Лугова, переможець конкурсу «Авторська іграшка», творить з лози і соломи. Раїса Корякіна, лауреат мистецької  премією імені Петра Верни, плете свої витвори із соснового коріння. Майстрині – ровесниці, і це вже не перша їхня спільна ювілейна  виставка. Раїса Корякіна і Зінаїда Лугова давно знані, учасники багатьох фестивалів і конкурсів, в обох є свої учні і послідовники. На урочистому вшануванні з нагоди відкриття виставки голова НСМНМ України Євген Шевченко нагородив обох мисткинь відзнаками «За збереження народних традицій».

Раїса Корякіна відродила прадавню поліську традицію коренеплетіння. Фруктовниці, хлібниці, скриньки для речей,  невеликі  кошелі для збіжжя. За ними – нелегка праця:  відкопати, розщепити і «розчесати» соснове коріння, а потім укласти його у тугий рельєфний візерунок, надати м’якої форми непоступливому матеріалу.  Майстриня помітила – в сухе літо і коріння жилаве, вперте… Вироби із коріння можуть зберігатися хоч сотню років –  лише темніють.

Зінаїда Лугова плете із лози ажурні кошики, сумки, вази, цукерниці, а із соломи – ляльки, обереги і розкішні стилізовані прикраси. Колекцію  таких диво-оздоб назвала «Скіфське золото».  Ось пектораль, а ось підвіски з сережками. І не повіриш, що вони із соломи – наче різьблені чи виточені. То,здається, що солома м’яка і легка для плетива. Її  треба пропарити, бо ламається ще й колеться. Ось мережка із тоненької, як ниточка лози. Якби не бачив, не повірив, що таке можливе.

–  Унікальність народних виробів, а цих – передовсім,  у тому, що вони декоративні, обрядові й ужиткові одночасно, – пояснює голова Спілки Євген Шевченко – Це і є справжнє глибинне народне мистецтво…

Дивина, як майстрині зробили коріння, лозу, солому такими пластичними, такими м’якими і поступливими. Схоже й справді Раїса Корякіна і Зінаїда Лугова зріднилися, зрослися зі своїм природнім матеріалом, він не просто слухається їхніх пальців, він матеріалізує їхні емоції, образи, відчуття. Та  навіть у їхніх прізвищах закодована животворна єдність людини з природою. «Я плету не кошик, а радість»,  –  каже Зінаїда Лугова. «А мені корінець підказує, як його укласти», – додає Раїса Корякіна. Обом майстриням у роботі допомагають великі дружні родини – ще одне невичерпне джерело натхнення і невтомної праці.