У виставковій залі Національної спілки майстрів народного мистецтва України, що у Києві, на вулиці Рейтарській, 27 -А, – нова експозиція. Звітують дві близькі за духом народні майстрині, які працюють зі схожим матеріалом, проте різні у творчих формах і техніці.
Зінаїда Лугова, переможець конкурсу «Авторська іграшка», творить з лози і соломи. Раїса Корякіна, лауреат мистецької премією імені Петра Верни, плете свої витвори із соснового коріння. Майстрині – ровесниці, і це вже не перша їхня спільна ювілейна виставка. Раїса Корякіна і Зінаїда Лугова давно знані, учасники багатьох фестивалів і конкурсів, в обох є свої учні і послідовники. На урочистому вшануванні з нагоди відкриття виставки голова НСМНМ України Євген Шевченко нагородив обох мисткинь відзнаками «За збереження народних традицій».
![](http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/wp-content/uploads/2017/02/DSC_2902-560x375.jpg)
Раїса Корякіна відродила прадавню поліську традицію коренеплетіння. Фруктовниці, хлібниці, скриньки для речей, невеликі кошелі для збіжжя. За ними – нелегка праця: відкопати, розщепити і «розчесати» соснове коріння, а потім укласти його у тугий рельєфний візерунок, надати м’якої форми непоступливому матеріалу. Майстриня помітила – в сухе літо і коріння жилаве, вперте… Вироби із коріння можуть зберігатися хоч сотню років – лише темніють.
![](http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/wp-content/uploads/2017/02/DSC_2967-560x375.jpg)
Зінаїда Лугова плете із лози ажурні кошики, сумки, вази, цукерниці, а із соломи – ляльки, обереги і розкішні стилізовані прикраси. Колекцію таких диво-оздоб назвала «Скіфське золото». Ось пектораль, а ось підвіски з сережками. І не повіриш, що вони із соломи – наче різьблені чи виточені. То,здається, що солома м’яка і легка для плетива. Її треба пропарити, бо ламається ще й колеться. Ось мережка із тоненької, як ниточка лози. Якби не бачив, не повірив, що таке можливе.
![](http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/wp-content/uploads/2017/02/DSC_3007-560x355.jpg)
– Унікальність народних виробів, а цих – передовсім, у тому, що вони декоративні, обрядові й ужиткові одночасно, – пояснює голова Спілки Євген Шевченко – Це і є справжнє глибинне народне мистецтво…
![](http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/wp-content/uploads/2017/02/DSC_2989-560x375.jpg)
Дивина, як майстрині зробили коріння, лозу, солому такими пластичними, такими м’якими і поступливими. Схоже й справді Раїса Корякіна і Зінаїда Лугова зріднилися, зрослися зі своїм природнім матеріалом, він не просто слухається їхніх пальців, він матеріалізує їхні емоції, образи, відчуття. Та навіть у їхніх прізвищах закодована животворна єдність людини з природою. «Я плету не кошик, а радість», – каже Зінаїда Лугова. «А мені корінець підказує, як його укласти», – додає Раїса Корякіна. Обом майстриням у роботі допомагають великі дружні родини – ще одне невичерпне джерело натхнення і невтомної праці.
Залишити відповідь