Президент України Володимир Зеленський через контрольовану більшість у Верховній Раді змінив уряд. Несподівано, бо ще вчора Кабінет міністрів був «цяця», а всяким критиканам нинішні насельники Банкової та Грушевського відповідали, що скоро, мовляв, ми заживемо, як вареники у маслі.

І ось громом із сонячного неба розкотистий прилюдний президентський наганяй: «Є враження, що економіка брала розгін, але спіткнулась і ризикує проїхатися обличчям по землі. За два місяці після нового року невиконання держбюджету майже шістнадцять мільярдів гривень. Тринадцять із них – це провал надходжень від митниці. Бізнес приречено сигналізує, що контрабанда не зникла».   Хоча тут-таки, пояснюючи своє рішення відправити прем’єра з його Кабміном у відставку, Володимир Зеленський ошелешив депутатів і народ України прощальним реверансом: йому за Гончарука  «не соромно», бо той із командою «зробив найбільше з усіх урядів України». Але, мовляв, це мінус попередникам, а не плюс нинішнім.

Будьмо відвертими: «розгін» уряду «нових облич» забезпечили ті, хто, за визначенням нинішніх реформаторів, працював погано. Три роки поспіль за прем’єрства Володимира Гройсмана економіка нехай і повільно, але стабільно плюсувала. Нинішні котилися за інерцією. Проте інерційний запас вичерпався – почалося падіння промисловості. Воно, звісно, й раніше громадянам жилося не з медом, але тоді принаймні сяк-так зростали зарплати і пенсії. А нині? Знову наросли борги із зарплати перед шахтарями, пенсії проіндексувати «забули». То де ж той «кінець епохи бідності», який обіцяв шостий Президент зі своєю партією «слуг»? Скорше, навпаки – початок кінця.

«Ми повинні визнавати помилки», –  виголосив з парламентської трибуни Володимир Зеленський. Оце неозначене «ми», очевидно, дипломатично включає в себе і цілком означуване «я». Склад відставленого уряду формували в президентському офісі. І хоч маємо парламентсько-президентську республіку, депутатська монобільшість фактично не добирала кандидатур урядовців. Застереження нечисленної опозиції «переможці» до уваги не брали. Верховна Рада проголосувала за котів у мішку. Нинішній склад уряду теж комплектували з коліс,  за день до голосування дехто відмовився від запропонованої честі. Передбаченого Конституцією повноцінного обговорення претендентів на міністерські посади, їхніх програм ні в комітетах, ні у самій Верховній раді не сталося.

Новопризначений Прем’єр-міністр Денис Шмигаль обіцяє оприлюднити урядовий план дій ближчим часом. То за що, за які урядові пріоритети і реформи проголосувала Верховна Рада? Нічого не сказав про власне бачення розвитку економіки, подолання кризових тенденцій і Володимир Зеленський. Не означив завдання виконавчій владі. Але тут зрозуміло: у лютому на Мюнхенській безпековій конференції наш Президент зізнався перед світом, що не має часу думати стратегічно.

Одне зрозуміло: буде інакше. Якщо за Олексія Гончарука міністерства і відомства зшивали, то Денис Шмигаль, схоже, «реформуватиме» їх розпорюванням. Принаймні, знову з’явилося Міністерство молоді і спорту, кажуть про повернення Міністерства сільського господарства… Уряд  Олексія Гончарука обіцяв за п’ять років підняти економіку на сорок відсотків, але склав повноваження через півроку. За владної однопартійності й економічної турбулентності новопризначенці теж довго не засидяться.  Президент спише на них черговий економічний провал. Звично викресливши з їхнього «ми» своє «я».