Українці «хелловінять». Не всі

Ще два десятиліття тому таке важко уявлялося на наших теренах.
З вітрин магазинів та торгових центрів на нас світять ліхтарі Джека, зирять відьми, привиди та інша бісова сила. День всіх святих традиційно святкується в Західній Європі та Америці. З кінця XX століття, з глобалізацєю мода на атрибутику Хелловіна дісталася до Східної Європи, а також до країн, котрі мають тісні культурні зв’язки зі США, Великою Британією: Японії, Південної Кореї, Сінгапуру, Австралії та Нової Зеландії.
А як в Україні?

Хелловін – неофіційне свято. Кому подобаються костюмовані вечірки, фільми жахів та інша «чортова» атрибутика, ті неодмінно приєднуються до світу, створюють «свої» тусовки. Втім усі традиції святкування Хелловіна не перейшли до України. Зазвичай їх у нас більше дотримуються маркетологи, а не пересічні громадяни. Для більшості дорослого населення – це неукраїнське свято. Проте молодь, вихована на американських комедіях, хоче спробувати, що ж це таке.

Можливість обирати, що святкувати та у що вірити, додає свободи, однак вона також збиває з пантелику. Молоді українці все частіше «за» святкування Хелловіна, хоча й забувають, що рідні пращури залишили у спадок схоже свято – Івана Купала.

Розпитала у наших потенційних «чорних кішечок» та «дракул», як вони ставляться до Хелловіна?

«Не сприймаю Хелловін за свято, може з часом щось зміниться. Хоча й підтримую інтеграцію нового свята в Україну», – пояснює «Милий привид» Максим Пінчук.

«Не відмовляюсь, якщо у Хелловін запрошують на тематично вечірку. У хорошій компанії це завжди весело і запам’ятовується. Пригадую, як у студентські роки пішли 31-го жовтня на закриту вечірку. Повернутися до гуртожитку мали о 6-тій ранку, однак мене вистачило лише до третьої години ночі. Тому довелося будити гуртожицький друзів, які допомагали нам пробратися у будівлю. Незабутнє: ми всі напідпитку, а у мене ще туфлі на підборах і фатинова спідниця. Однак ми це зробили!», – ділиться одкровеннями Зубна фея Анна Зацерковна.

«Юною любила відвідувати тематичні вечірки. Тепер частіше думаю, чому українці так масштабно готуються саме до Хелловіна, а не до нашого Івана Купала? Маємо ж свої цікаві та неповторні свята, про які, на жаль, забуваємо», – нарікає Муха-Цокотуха Софія Мельник.

«Раніше захоплювався усіма інфернальними мотивами. Один з моїх улюблених книжкових персонажів був Дракула. Нині спокійно ставлюся до всього, пов’язаного з Днем усіх святих. А взагалі вважаю, що не варто прив’язуватися до дат. Відчуваєш потребу з кимось зустрітися – телефонуєш і призначаєш зустріч. Усе просто!», – вважає Дракула з бородою Роман Микитчик.

«Хелловін не святкую, хоча в юні роки мріяла потрапити на таку вечірку. Вважаю, що це не українське свято, не під наш менталітет. Хоча світ змінюється і колись для нас це може стати традиційним», – муркоче Жінка-кішка Анна Тихоненко.

«В Україні це свято на вигляд чуже, адже культурні особливості нашої країни відрізняються. У нас немає таких передмість, як у США, де б дітлахи ходили по сусідах задля отримання смаколиків», – переконаний Денис Бітлджус.

Одразу видно, що хлопчаком він не колядував…

«Хелловін – це язичницьке свято, – переконана Катерина Герасимчук. – Це поклоніння темним силам. Своїм корінням сягає ідолопоклонства, чаклунства, жертвоприношення. Я як християнка вважаю це «свято» неприпустимим у своєму житті та у житті моїх рідних. Адже в Слові Божому це чітко називається гріхом: «Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!». Я живу за цими заповідями і вважаю, що молодь потребує популяризації саме християнських цінностей. Наприклад, чудового свята Подяки. Світові необхідно більше добра й любові».

«Цього року планую святкувати Хелловін разом з родиною. Вважаю, що свято має входити в традицію, бо це дуже весело. Колись святкували з друзями: всі вибирали костюми, багато хто навіть наносив грим. Було дуже потішно», – пригадує Кохана дружина Гомеса Адамса Марина Паралюш.

«Чесно кажучи взагалі не розумію суті цього свята. Але я за те, щоб люди зустрічалися з близькими, і якщо для цього потрібен навіть такий привід, як Хелловін, то чого б ні. Не маю нічого проти. Просто для себе вирішила, що мені таке свято нецікаве та й неблизьке», – промуркотіла Зваблива чорна кішечка Катерина Пащенко.

Скільки людей, стільки й думок. Тому кожен сам обиратиме, чи переходити 31-го жовтня на «темний бік».

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company