Два кохання Бориса Грінченка

Грудневого надвечір’я у Національному музеї історії України за горнятком кави говорили про родину Грінченків. Про те, наскільки важливою у долі Бориса Дмитровича була роль його дружини — Марії Загірньої та їхньої доньки, революціонерки Насті.

«Їхній родинний внесок у культуру нашої країни беззаперечний. Маємо багато досліджень, документів з життя цієї дивовижної сім’ї, але з’являються все нові та нові сторінки в їхніх біографіях», — розповідає Наталія Богданець-Білоскаленко, доцент Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка.

Що знають українці про Бориса Грінченка? Звичайно, те, що він знаний письменник, публіцист, класик української літератури, автор знаменитого  «Словаря української мови». А був Борис Дмитрович ще й чудовим сім’янином. Знаходив у родині підтримку й розуміння. Марiя Загiрня була йому дружиною і  найближчим другом – порадницею та соратницею. Залишалась його розрадою та опорою у найщасливiшi та найважчi періоди життя. Хтозна, чи встиг би він стільки зробити, якби не вона? Їх єднало велике кохання та самовіддана праця задля своєї країни.

Про це зізнавався і сам Грінченко, звертаючись до дружини: «У мене тепер є тільки два кохання: Україна і ти».

Захопив співрозмовників малознаними фактами про Марію Загірню грінченкознавець Михайло Лашко. Виявилося, Марія — з російськомовної родини. До знайомства з Грінченком розмовляла виключно по-російськи і навіть виступала проти української мови. Весь її світогляд змінило кохання. Через рік після спілкування з Борисом вона видає свій перший переклад Льва Толстого українською — його роздум «Чим люди живі».

Що ж спонукало Марію йти за Грінченком, зрозуміти, прийняти та підтримати свого чоловіка, для якого на першому місці завжди була його Україна? Чи справді вони так кохали одне одного, чи це був шлюб заради плідної співпраці?

Про це жваво обговорювали дослідники життя і творчого набутку Бориса Грінченка, шанувальники його красного слова. І кожен ділився своїми думками та аргументами. До спільної висновку, звісно, не дійшли: феномен Грінченкіової родини – досі жива і захоплююча загадка..

Сучасники характеризують подружжя, як «справжню українську сім’ю без компромісів», наголошують, що в родині було «повне духовне єднання», «обоє складають одну душу, разом роблять одне діло і нелегко, може, й неможливо розділити працю одного від другого».

До такого висновку спонукають і фото, на яких вся родина  в українських вишиванках.

«Окрім люблячого чоловіка, Борис Грінченко був турботливим батьком. Загірня наголошувала, що він умів краще тішити дитину, ніж вона. Письменник завжди говорив з Настею, як із дорослою, дбав, щоб вона була духовно багатою людиною», — каже Ольга Дудар, кандидат історичних наук, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка.

Жваву дискусію підсумувала Олена Александрова, завідувачка кафедри філософії Інституту суспільства Грінченкового університету. Наголосивши: життя Бориса Грінченка як феномена українця ще відкриватиме нові духовні глибини для багатьох поколінь дослідників та молодих читачів.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company