«Сиве волосся до чогось зобов’язує. Старечі ноги йдуть уже просто до могили. Багате досвідом життя лежить переді мною, як рельєфна мапа моєї Республіки. Скільки-то води утекло з того дня, коли я, молодий, зелений юнак, окунувся в життя! Зараз мені – за сімдесят, мене тормосить іноді ломота, руки дрижать, і на очі набігає сльоза».

Три десятиліття тому когорту Шевченківських лауреатів поповнило славне ім’я Григорія Кочура. Цією найвищою премією України відзначили книжку його перекладів «Друге відлуння». Але сам лауреат цієї заслуженої нагороди не дочекався – незадовго до того пішов за вічний пруг, туди де «життя безкінечне».

У понеділок вранці 2 лютого 2015 року Україну сколихнула страшна звістка: в автомобільній аварії біля Кривого Рогу загинув Андрій Кузьменко, відомий як Кузьма Скрябін. Улюбенець десятків тисяч шанувальників пострадянської української музики, письменник, телеведучий, актор, продюсер.

Двадцять років тому столичне видавництво «Дух і літера» випустило у світ двотомник «Мої обрії» Михайлини Коцюбинської. Це літературознавче дослідження явило широку панораму української літератури як суспільного і культурного феномену від Тараса Шевченка до Василя Стуса. Зокрема, глибокий аналіз творчості таких постатей, як Григір Тютюнник і Леонід Кисельов, Микола Лукаш і Григорій Кочур, багатьох інших майстрів, із залученням епістолярної спадщини, спогадів про життя, складну і трагічну долю митців за тоталітарного режиму.