-
ВОЄННИЙ Щоденник
-
Життя
-
Тема
-
FICTION/OPINION COLUMN
-
ДАЙДЖЕСТ
-
Нетлінне
-
На часі
ЗЛЮТОВАНІ ГІДНІСТЮ
Десять років тому, 30 листопада, світ сколихнуло жахливе побиття студентів, які вийшли на центральний майдан Києва вільно сказати своє ТАК євроінтеграції України.
Таким був початок однієї з найгероїчніших і найкривавіших сторінок незалежної Української держави. Диктаторські закони Януковича призвели до масових протестів по всій Україні, до сутичок мітингувальників із озброєними силовиками; остання крапля терпіння українців луснула.
ДОВГА ДОРОГА В ЄВРОДЮНАХ
Згадався багатосерійний фільм Ризької кіностудії початку 1980-х за участі уславлених акторів: Ліліти Озоліні, Юозака Кіселюса, Олмульдаса Романаускаса…
Його назвою тепер можна означити важку дорогу України до членства в ЄС. Як відомо, на початку листопада 2023 року Європейська комісія офіційно рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до Європейського Союзу.
ВІЙНА. ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ
Початок листопада означено появою статті Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного в авторитетному журналі «Economist». Стаття набула неабиякого резонансу в українському суспільстві, хоча спрямована, здебільшого, на активізацію допомоги від наших союзників. Автор чітко визначив нинішній період у російсько-українській війні як період позиційного протистояння, що набуває затяжного характеру.
ВИКАДЖУЄМО «МОСКВОБІССЯ»?
На початку жовтня Верховна Рада України в першому читанні проголосувала за заборону релігійних організацій, пов’язаних із росією. Проєкт закону довгоочікуваний, хоча з підготовлених його варіантів цей найменш радикальний, або простіше сказати – яловий. Його ініціювала Рада національної безпеки та оборони, проаналізувавши безліч фактів антидержавних дій попів московської церкви, які досі легально діють в Україні.
Архів розділу »
З перших вуст
Її голос навіки з нами…
«Галю, я обов’язково співатиму», «А я, Ніно, стану поетесою…», – так юнки Ніна Матвієнко і Галина Цепкова, прагнули великого. Відтоді, як після закінчення школи дівчата мріяли про своє майбутнє, минуло не одне десятиліття.
«Олімпієць» спортивної журналістики
Хоча у чемпіонаті Полтавщини 17-річний Сергій Савелій був другим, в дальшому житті чимало разів ставав першим. Коментував перший матч 1-го чемпіонату незалежної України з футболу: «Чорноморець» – «Карпати», разом з колегою Сергієм Лифарем 12 лютого 1994 року провів з норвезького Ліллехаммера перший прямий репортаж з Олімпійських ігор. І першим серед українських спортивних журналістів здобув нагороду AIPS (Міжнародної асоціації спортивної преси) – за роботу на 10 Олімпіадах. Цей фактаж легко «нагуглити» самій. Та хіба замінить суха статистика Всемережжя живого спілкування з Метром української спортивної журналістики?
Фотограф – це насамперед про людину
Ян Доброносов – бувалий фотокореспондент. У його доробку – і знімання «паркетів» із чиновниками, і світлини про події Революції Гідності, і сила-силенна фронтових знімків.
Протоієрей Дмитро Долгий: «Єдиний вихід – щоб держава більше впливала на церковну ситуацію»
Священник у місті Ромни Сумської області Дмитро Долгий зрікся московського патріархату в перші дні повномасштабного вторгнення. Місто було оточене російськими військами, а після розголосу про зречення до отця Дмитра почали навідуватися посланці з погрозами. Майже всі віряни підтримали настоятеля, але в Ромнах є й такі, хто досі чекає російських окупантів.
Архів розділу »
Постаті
Митець у барвах України
Його називали «українським Мунком», «українським ван Гогом», а він відрізнявся оригінальністю, самобутністю. І присвячував свою творчість рідному народові, мріяв нею про суверенну Україну.
Батьківщина його довго не знала, а тимчасом про мистецтво Олекси Новаківського говорив світ.
Зірка Вільгельма Котарбінського
З Володимиром Мнішенком домовилися зустрітися поблизу католицької, або як її ще називають – польської частини Байкового цвинтаря. За вхідною брамою з біблійним надписом латиною з Одкровення апостола Іоана на ній: «Beati mortui, qui in Domino moriuntur» («Блаженні ті, хто вмирає в Господі») повертаємо ліворуч і за пару хвилин, минаючи склеп і надгробки з польськими прізвищами, опиняємося перед доглянутою могилою.
Юрій ЩЕРБАК: «Мрію про те, щоб Україна перестала бути провінцією»
Початок літа 2011-го. В помешканні письменника, сценариста, публіциста, політика, діяча екологічного руху, дипломата Юрія Щербака, що на столичній Великій Васильківській вулиці, записуємо розмову з господарем для документального кінопроєкту «Україна 20/21».
Той, хто «збаламутив воду»
… Сонце припікає голову через вікно в їдальні, гаряча кава обпікає горло, але млинчик у горло таки не лізе. Рука тягнеться за цукеркою.
– А хто такі колаборанти? Чим вони гірші від просто росіян?
Питання від вітчима вводить мене в ступор. Рука завмирає над цукерками в яскравій червоній обгортці від «Любімов».
Справді, хто ж вони такі!?
Архів розділу »
