Як свідчить легенда, традицію різдвяної ялинки започаткував релігійний реформатор Мартін Лютер.

Зимової ночі 1536 року він прогулювався сосновим лісом поблизу свого дому у Віттенберзі, аж раптом побачив тисячі зірок, що скидалися на розсип дорогоцінних каменів серед гілок дерев. Ця неймовірна краса так заворожила Лютера, що той власноруч установив у домі ялинку та прикрасив її свічками. «Зелена красуня» нагадувала його дітям прекрасне зоряне небо.

Уже до 1605 року традиція поширилася Південною Німеччиною. Тоді анонімний письменник описав, як на Різдво жителі Страсбурга «встановлювали ялинки у вітальнях… і вішали на них троянди, вирізані з різноколірного паперу, яблука, вафлі, золоту фольгу, цукерки тощо».

У 1761 році юна королева Шарлотта, землячка Лютера, вийшла заміж за короля Георга. Перебравшись до Англії, привезла із собою звичаї, які пам’ятала з дитинства. Відтоді на Різдво в королівському палаці встановлювали тисову гілку. Шарлотта зробила з цього цілий врочистий церемоніал за участю членів королівського дому та знаті.

Але по-справжньому традиція закріпилася тільки у 1800 році, коли королева забажала влаштувати велике різдвяне свято для дітей найзаможніших родин Віндзора. Отоді замість звичайної тисової гілки посадили в горщик ціле тисове дерево, прикрасили його дрібничками та фруктами, поклали під нього подарунки і встановили у вітальні. Шарлотта вірила, що дерево подарує дітям незабутні емоції й щиру радість. Так і сталося. Коли діти завітали на Святвечір, їх зустріло чарівне дерево, вбране у мішуру та скляні фігурки. Щаслива малеча мовби потрапила у казкову країну, де правила «зелена господарка».

Ще до смерті королеви Шарлотти традиція прикрашати ялинку пустила глибоке коріння в суспільстві. Найповніша історія утвердження цього звичаю міститься в щоденнику Чарльза Гревіля, секретаря Таємної ради, який 1829 року провів свої різдвяні канікули в Паншангері, в компанії аристократів.

Незалежно ані від кількості, ні від вигляду прикрас, ялинки завжди дарували щастя дітлахам і дорослим. Та все ж найяскравішим «символом Різдва» є саме те легендарне тисове дерево, прикрашене королевою Шарлоттою для дітей у Віндзорі.