Ми здебільшого не звертаємо уваги, що спілкуємося не лише словами, чи вербально, як кажуть науковці, а й жестами, мімікою. «Стиснув губи», «закотив очі», «звів брови»… Часом вираз нашого обличчя красномовніший за довгі фрази. А що вже говорити про жести руками! Та чи завжди ми їх використовуємо доречно? І чи зрозуміла наша жестова мова іноземцям? Що треба знати, щоб раптом не втрапити у неприємну ситуацію закордоном? Про це розповідає магістр з психології Київського інституту сучасної психології та психотерапії  Анна ЗАНЕВСЬКА.

 – Анно,  як психолог поясни, чому люди жестикулюють?

 –  У нашій розмові жести –  ніби розділові знаки на письмі. То своєрідне емоційне тло, прояв внутрішнього стану, нашого характеру. Але чимало жестів нам замінюють слова чи навіть фрази. У стриманої людини і жестів менше, вираз обличчя спокійніший, а хто надто емоційний, той  більше  жестикулює, ніж говорить.

–  Чи ми завжди правильно поєднуємо слова та жести? Що треба знати, коли мандруємо чужими світами?

–  У кожного народу, у кожній країні – свої традиції, свої ментальні, емоційні особливості. І жестова мова не виняток. От, наприклад, затиснуті чотири пальці в кулак і піднятий угору великий  палець у багатьох країнах, як і в нас, виказують схвалення. Або, як ми кажемо «комп’ютерною» мовою, «лайк». А в Таїланді цей жест – прояв невдоволення або осуд якоїсь дії.  Витягнута вперед рука з піднятою угору долонею – зазвичай, вимога припинити щось робити, зупинитися, своєрідний знак «стоп». А у Греції показують відкриту долоню, щоб образити, –  як у нас підносять середній палець. До речі, наша рідна «дуля» свідчить про  різку відмову, категоричне неприйняття,  а бразилець її тицяє під носа усім знайомим: «Бажаю здоров’я та удачі!»

–  Дуже часто  люди підіймають угору два пальці, вказівний і середній, ніби утворюючи ними латинську літеру «V».  Таким прийомом користуються любителі селфі. Що  вони мають на увазі?

 –  У багатьох країнах цей жест – символізує  перемогу. Два пальці, справді, нагадують першу літеру англійського слова «вікторі». Але парадокс, що саме в англомовних Австралії і Новій Зеландії, та й у Великобританії цей жест образливий, або говорить про намір до інтиму. Знову ж таки, знаменитий середній палець, який теж використовують любителі селфі,  у багатьох країнах Азії цілком пристойний жест. Так вказують на щось цікаве.

–  А що означає жест, яким традиційно користуються рокери?

 –  «Рокерську козу» або «роги» утворюють вказівним і мізинцем, а середній і безіменний притискають великим пальцем. Найчастіше такий жест підносять рок-музиканти та їх прихильники. Але прижилася «коза» і в інших соціальних групах, наприклад, серед «байкерів», любителів гуркітливих мотоциклів. «Коза» означає захоплення і схвалення, одним словом: «Круто!» В Італії таким жестом можуть вказати на чоловіка, якого зрадила  дружина.

–  Анно, а який жест тобі до вподоби?

–  Дуже часто роблю пальцями «о`кей»,  або «ок», як ми кажемо. Великий і вказівний пальці складаю у невеличке кільце. Себто: «все гаразд», «добре». Мешканець Японії таким чином показує, що він при грошах. Значить і в нього все гаразд. А от в Італії так вказують на нікчемну, «нульову» людину. В країнах Середземномор’я цей жест теж образливий, ним позначають представника нетрадиційної сексуальної орієнтації.

–  І наостанок, розкажи про жести, якими вже користуємося підсвідомо. Які свідчать про наш настрій чи психологічний стан.

–  Потирання пальцями частини обличчя може свідчити про неспокій, негативні відчуття людини. Коли ми чухаємо підборіддя, лоб або надлобну частину голови, значить, про щось замислилися, розмірковуємо. А якщо засвербіла потилиця, то перед нами складне питання, на яке навряд чи знайдемо відповідь.  Потираємо носа – вагаємося, відчуваємо якусь невпевненість. А якщо торкаємося  вуха,  погладжуємо щоку  чи  шукаємо застібку на одязі,  значить нервуємо, намагаємося щось приховати, навіть когось обдурити.

Отож, не лише прислухайтеся, а й приглядайтеся до співрозмовника.