«Справа не в художнику і не в майстерності, навіть не в мистецтві. Важливо, які почуття вони у вас викликають».
(Серіал «Шибайголова» (Daredevil))

Художнє мистецтво від самого народження мало за головну мету пробудити таємні почуття у глядача. Воно чарує, закохує, змушує сумувати, викликає сльози, обурення. Ця чарівна і мінлива сила підкорила світ людей. Візантійський, готичний, ренесанс, бароко, модерн, конструктивізм, романтизм, експресіонізм, імпресіонізм, натуралізм – це лише дещиця стилів й течій, подарованих людству мистецтвом.

Такі різні чарівні світи Катерини Білокур та Олексія Желтоногова стрілися під склепінням Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Щоб засвідчити: і цій різниці є велике спільне, що достукується до самого серця.

Катерина Василівна Білокур виділяла головною темою своєї творчості пишне зростання, торжество природи. Коли дивишся на її твори, ніби поринаєш у казковий весняний сад, відчуваєш запах свіжих плодів, чистоту повітря, спів пташок та шелест трав.

«У вільному польоті уяви художниця бачила свій, особливий світ, її квіти реальні і в той же час вони, вихоплені з деяких видів фантазії, з казки, ніби вони з тих квітів, які дівчата мріють знайти в ніч на Івана Купала», – писав про творчість мисткині Олесь Гончар.

Щоб відвідувач міг з головою зануритися у неймовірний мистецький Всесвіт Катерини Білокур, Національний музей українського народного декоративного мистецтва створив помічного віртуального гіда. Через смартфон відвідувач може побачити, як картина оживає, переливається фарбами, відчути, як утягує у свій кольоровий дивосвіт. І послухати історію створення шедевру.

А через поріг – перехід з ХХ у ХХІ століття. Зала, де панує інший вимір. Експозиція «Графічних гобеленів» сучасного українського художника Олексія Желтоногова.

Олійні полотна, на яких живопис чарівно поєднався з графікою і декоративно-прикладним мистецтвом.

Тут немає чітко виражених контурів предметів, але, придивившись, ясно розумієш, що саме хотів донести до нас творець.

Пан Олексій взяв до рук пензлика у 4 роки. Каже, відтоді веде свій мистецький літопис. Його картини бачили безліч виставок, безліч сердець змусили битися сильніше.

– Це чисті кольори, чистої води неавангард і сучасний перебіг. Головне колір, а деталей немає, і головне форма, – описує свої картини майстер.

Українська природа надихала на творчість Катерину Білокур, надихає Олексія Желтоногова. Гори, моря, річки… Краса рідної землі, осяяна мистецьким оком.

Не важливо, якого року, який стиль, яка мова цих картин, якщо вони торкаються найпотаємніших людських струн.