Вчора помпезно і бомбезно відкрився Канський кінофестиваль. Помпезно, бо від зірок зашкалювало, вбрання на актрисах, здається, ніколи не були такими прекрасними, погода — такою нетравнево спекотною, а море на Лазурці — таким теплим. Бомбезно, бо вся ця гламурна міжнародна спільнота, стоячи, аплодувала спічу Президента України, який навів слова Чарлі Чапліна із фільму «Великий диктатор», які звучали з екранів ще 1940 року: «Людська ненависть пройде, всі диктатори помруть, і влада, яку вони відібрали у народу, повернеться до народу».

Кіно не повинно бути німим, сказав Володимир Зеленський, з чим не можна не погодитися. І це так розчулило французів, що хтось навіть заявив: Володимир Зеленський заслужив «свою руку» на знаменитій Алеї Слави фестивалю, де вкарбовано долоні зірок кінематографу з усього світу.

Безперечно, рано чи пізно українське кіно таки буде постійним переможцем Каннського фестивалю. Цього року ми не беремо участь у головній конкурсній програмі, але в паралельній представимо прекрасний фільм «Бачення метелика» молодого талановитого режисера Максима Наконечного. Сам Максим зараз волонтерить в Україні, збирає кошти на біноклі для бійців.

На фестивалі також презентують нову стрічку улюбленого всіма нами Ахтема Сеітаблаєва «Мирний 21». Сам Ахтем, як відомо, нині воює на сході України.

І неабияку цікавість у кінокритиків викликає артхаусний український фільм «Памфір», який теж обіцяють показати в Каннах. Інтерес до всього українського тут і справді небувалий. Напередодні в історичній частині міста урочисто найменували ім’ям Тараса Шевченка старовинну французську площу. Теж під аплодисменти. І на прохання наших кінематографістів знаменитий французський режисер Мішель Хазанавічюс дав іншу назву своєму фільму «Z», яким відкрився фестиваль, що теж вдячно сприймала публіка. А ще всім російським журналістам та їхнім іменитим та гламурним глядачам, які щороку демонстрували себе на червоній доріжці, відмовили в акредитації. До слова, торік їх теж не пустили через вакцинацію «Супутником», і замість переглядів російські «акули пера» чапіли в готелях з правом виходу на дві години в магазин.

Кіно і справді не має бути німим…