Він ступив у сутінь, розрізаючи гострим поглядом крижане повітря. Його очі, загартовані тисячами годин напруження та небезпеки, сканували темряву, шукаючи найменшу Читати далі…
Здавалося, саме повітря в переповненому волонтерському центрі насичене болем, втратами і надією. Я роздавала гарячий чай та пайки, намагаючись хоч якось Читати далі…
Ще одна ніч повномасштабної війни. Глупа ніч. І вже майже очікувано динамік телефону, до болю звичним казенним голом: «Увага! Повітряна тривога! Читати далі…
Після перегляду цього фільму переосмислюю все, що доти знав про Чорнобиль. В «Іншому Чорнобилі» режисера Андрія Михайлика немає ані хрестоматійних кінокадрів
Липень 10, 2023Софія КОВАЛЕНКО, студентка І курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Короткий метр «ГКЧП» Аркадія Непиталюка нагадує стареньку сімейну касету, котру зберігають у коробці з-під взуття. Формат кадру дещо незвичний для ока. Але чорно-біле зображення та плівковий ефект допомагають створити гармонію й переносять глядача в минуле.
На початку може здатися, що режисер занурює глядача у романтизований образ «совка»: милі піонери у галстуках, музика, їдальня, безтурботне дитинство в таборі… Втім поступово, ніби крізь шпарину радянської романтики, спостерігаєш за звичним побутом, який викликає відчуття чи то огиди, чи то зневаги до тогочасся. Фраза «раніше було краще» – чи не найбільша брехня, у яку тицяють носом кожне молоде покоління. Інтрижки, зради, крадіжки, дешева випивка, матюччя – це було завжди й всюди (90-ті, безсумнівно, не виняток).
Фільм знято за мотивами п’єси Людмили Тимошенко «Золоті лосини». У стрічці лосини символізують перше кохання, любов та надію. Промінчик світла в бурі невизначеності та змін.
Цікаво обіграно мовне питання. Героїня Ірини Мак, працівниця дитячого табору Галя, спілкується лише російською. Дівчата-підлітки Іра та Каріна (акторки Марія Штофа та Дар’я Хвостенко) послуговуються суржиком, який, до речі, іноді сприймається надто вже «кіношним». А ось Тарасу й Петровичу притаманна більш-менш літературна українська. Цікаво, що Тарас, якого зіграв Руслан Мірошниченко, не є прихильником незалежної України. Хоча ні, йому просто байдуже… А ось Петрович актора Олега Стефана – затятий борець за вільну Батьківщину: «Я в таборах десять років відсидів і вижив тільки, тому що вірив, що колись сьогоднішній день настане [розпад СРСР]».
Про розпад «гнилої російської імперії», як казав В’ячеслав Чорновіл, сповіщає балет «Лебедине озеро». Одразу виникає думка-аналогія: коли ж на російському телебаченні знову побачимо подібний перформанс? Саме телевізор збирає всіх докупи, аби показати, як граційні «лебідки» танцюють на рештках «совєтской» дійсности. Згодом у новинах чуємо щось на кшталт «Страна па сущєству стала нєуправляємай!»
Завжди пам’ятатимемо історії, як на звільнених після російської окупації територіях українці діставали зі сховків прапори. Трепет, радість, сльози… Так і тут: звільнення з-під радянської окупації означає можливість вивісити символ свободи українського народу. Чорно-білі, сіруваті кадри впродовж усієї історії ведуть до двох найважливіших кольорів – синього й жовтого. Український стяг затверджує, що все було недарма: змогли вибороти свободу тоді – захистимо її нині.
Німецька влада нарешті внесла зміни в офіційну транслітерацію столиці України: замість сумнозвісного змосковщеного «Kiew» на офіційному рівні притримуватимуся правильної вимови та
Ім’я польського письменника Анджея Сапковського стало відомим після появи 1986 року фентезійного літературного циклу «Відьмак», рукопис якого він поштою надіслав на
Українське видавництво «Компáс», що іспанською означає «ритм», засноване 2018 року Анабель Рамірес та Мариною Марчук. Щоб відкривати нашому читачеві безкрайній світ
На листопад 2023 року в Бельгії перебувало 75 тис. українських біженців, котрі після повномасштабного вторгнення росії в Україну оформили статус тимчасового
Щороку у День фізика Вільнюський університет перетворюється на справжнє квітневе місто розваг, де панує атмосфера веселого пошанівку науки, творчості, безмежного ентузіазму.
Власник соцмережі «X» мільярдер Ілон Маск незадоволений рекламодавцями, які відмовляються використовувати його платформу. На конференції «DealBook Summit», відповідаючи на запитання про
Залишити відповідь