Червона лінія… «Червона картка»…

У Японії, де відбулася процедура сходження на престол 126-го імператора і де з чотириденним візитом перебуває Президент України, заплановано його зустріч з Федеральним президентом  Німеччини  Франком-Вальтером Штайнмайєром. Можливо, глави держав нарешті з’ясують: чи саме ту формулу запропонував колишній міністр закордонних справ ФРН, яку намагається нині реалізувати українська сторона для припинення війни на Донбасі? Бо для частини суспільства ці «миролюбні» пропозиції обернулися на червону ганчірку на кориді.

Протести проти «формули Штайнмайєра», яку праві радикали називають капітуляцією, набули кульмінації  14 жовтня – у День захисника України. Замість звичного святкування тисячі людей вийшли на вулиці столиці та інших міст, висловлюючи своє невдоволення намірами влади. Центр Києва затягло димовою завісою, лунали вибухи петард…

Механізм врегулювання військового конфлікту на Донбасі, запропонований Штайнмайєром ще 2015-го року, передбачає ухвалення Закону «Про особливий статус Донбасу». Який мав би вступити у дію в один час із проведенням на непідконтрольних територіях місцевих виборів – звісно ж, під наглядом представників ОБСЄ  і після припинення вогню та розведення військових сил. Але цей план фактично розколов українське суспільство на два табори. Ми гарячково заходилися з’ясовувати, що за тією формулою має стати попереду: контроль за російсько-українським кордоном, а потім вибори, чи спершу вибори,  а вже тоді контроль.  Бо відкритий кордон – то фактично окупація східних територій Росією, коли вибори перетворяться на легітимізацію режимів ДНР-ЛНР, а заколотники стануть  законно обраними «слугами народу». Так принаймні вважають ініціатори протестної  хвилі.

Акції  розгорнулися на кількох локаціях  Києва. Протестувальники виклали під Офісом Президента України стіну: 134 цеглини з назвами населених пунктів, які після відведення військ потраплять до непідконтрольної  «сірої зони».

Палко виступив лідер політичної партії «Національний корпус» Андрій Білецький. «Формула Штайнмайєра – це формула капітуляції, це зрада кожного воїна, який поклав своє життя та здоров’я заради України. Єдиним шляхом припинення російсько-української війни є боротьба до останньої краплі крові. Ми маємо оголосити воєнний стан і повну мобілізацію, дати ворогові бій. Лише після того, як Донбас буде очищено від «вати» та сепаратистів, потрібно провести політику суцільної українізації і будувати цивілізоване суспільство». Накресливши  «червоні лінії», які не можуть заступати українські політики,  Білецький показав «формулі Штайнмаєра» «червону картку»…

Інші  мітингувальники зібралися у парку Тараса Шевченка.  Більшість учасників належали до праворадикальних організацій «Правий сектор»,  «Свобода»,  «Сокіл» тощо.

Згодом колона  вирушила  на Банкову, щоб з’єднатися з однодумцями. До традиційного гасла «Ні капітуляції!» додалося новопопулістське «Зелю геть!» А неоднозначне «Україна – для українців!» скандували, схоже, не лише етнічні українці.  Молода учасниця громадської організації «Сокіл», яка не побажала представитися, пояснила так: «Ми не якісь бездумні радикали. Ми патріоти своєї держави. Наша мета сьогодні – висловити  протест проти діяльності Президента.  Він має нас почути»…

Багатьом учасників акції ми запитували: «Чому ви не підтримуєте формулу Штайнмайєра і який альтернативний варіант  можете запропонувати?» Відповіді були аж надто простими і переважно схожими. «Український народ має битися до останнього»… «Кожен чоловік, який вважає себе чоловіком, має стати на захист Батьківщини»… «Ми заспокоїмося, коли дійдемо до Москви, або коли останній із нас загине на полі бою»…

Така альтернатива «формули Штайнмайєра» від радикалів.Утім на запитання  про особисту готовність стати на захист Батьківщини чіткого «так» від опитаних ми не почули…

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company