Три метри каліграфії

Стів Джобс у своїй легендарній промові перед випускниками Стенфордського університету згадав про те, що відвідував уроки з каліграфії. «Я й не сподівався, що ці знання використовуватиму в своєму житті. Але через десять років, коли ми розробляли перший комп’ютер «Макінтош», вони стали в нагоді.  «Maк»  був першим комп’ютером з красивою поліграфією…»

–  Каліграфія допомогла Стіву Джобсу подолати депресію, він знайшов у ній красу і гармонію. У нас теж є курси із каліграфії, – із гордістю розповідає Алла Поліщук, старший викладач кафедри дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка.

Цього року кафедра дизайну чи не вперше на університетському рівні демонструвала свої здобутки у викладанні каліграфії. Для  майстер-класу виділили просторий коридор на другому поверсі, який відразу назвали «рекреацією». На стійках витинанки, зі стелі звисають оздоблені першокурсниками конуси, а під ними арт-ялинки. Жовті наліпки застерігають, що роботи продано.

Дивно, але каліграфічне письмо у такому середовищі сприймається не як архаїка, а органічно і сучасно. Вправність мережити літери демонстрували і студенти, і викладачі. Спільну роботу присвятили висловам Бориса Грінченка. Другокурсники Інституту мистецтв уже вивчали рукописні шрифти, тренувалися в каліграфії, отож майстер-клас став для них своєрідним публічним іспитом. Користуючись шрифтами різної складності, вони мали створити композицію зі слів, зібраних у «Словарі» Бориса Грінченка.

Але спершу треба відпрацювати свій задум на чернетці, а вже потім перенести роботу на спільне полотно. Чорнило, пера, літери й слова…

– Цим пером ще мій дід писав, тож воно старше від усіх нас

– Мені скоропис найбільше подобається, я ним і лекції пишу іноді…

Студенти стиха перемовляються, працюючи над завданням. А потім затихли, зосереджені. Мабуть, так писав свою «Повѣсть врємѧнныхъ лѣтъ» перший відомий нам літописець і майстер каліграфії Нестор…

Студентам допомагали викладачі-організатори Оксана Здор та Наталія Балабуха. Вони визначили загальну композицію, з грінченківського словника дібрали слова, а вже студенти дописували їхнє значення. Писали гуашшю та чорнилом, майстерно виводячи кожну літеру. Кажуть, кольори не обирали, а скористалися тими, що були під рукою. Проте найбільше – бірюзовим: це ж корпоративна барва рідного університету.

Слово за словом – і білий папір  помережився вигадливими літерами. Постав триметровим полотнищем мистецької каліграії.

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company