У скарбівні Ханенків

Омріяні палаци, розкіш, інтер’єри у стилі вікторіанської епохи… Отак живеш у сучасному діджиталізованому світі, надворі перша чверть ХХІ століття, а тут за одну мить опиняєшся в романтичному світі минулого. Це музей Ханенків, що на столичній Терещенківській вулиці, зустрічає теплими обіймами поціновувачів прекрасного. І так щодня.

Всі стіни у полотнах, чимало із них – пензлів усесвітньо знаних представників малярського цеху. Кожен твір, кожен мазок великих живописців відтворює свою унікальну історію, загадковий сюжет. А на дерев’яних «постаментах», на старовинних салонних меблях – давньогрецька, римська кераміка, створена ще до нашої ще ери. Шедеври з Італії, Єгипту, Китаю, Персії, Голландії, Франції величають цей палац у тихому київському середмісті… Мистецтво надихає, дає можливість поглянути на світ іншими очима, дарує живі аромати минувшини, засвідчує, що істинна краса нетлінна, і цим додає життєвої енергії, вселяє надію на краще майбуття.

Музей засновано наприкінці XIX століття подружжям українських меценатів Богдана і Варвари Ханенків, і тепер носить їхнє ім’я. Богдан Ханенко, успішний підприємець і знавець мистецтва, разом з дружиною подорожував світом, відвідував приватні мистецькі зібрання, аукціони, не шкодував грошей на справжні шедеври.

– Подружжя Ханенків усім серцем мріяли відкрити в Києві музей світового мистецтва, – почула од працівниці музею. – Це була найголовніша справа їхнього життя. Після смерті чоловіка Варвара Ханенко підписала «Дарчу заяву» – передала всю колекцію, бібліотеку та будинок Українській академії наук.

Мистецька скарбівня Ханенків переживала різні часи. За радянської влади імена творців-благодійників зникли з назви музею. Ідеологи компартії боялися явлення українських меценатів, які збагатили вітчизняну науку і дбали про духовний розквіт стольного міста України. А окупанти-нацисти розпоряджалися тими музейними колекціями, які столична влада не встигла евакуювати, як своїми трофеями.

– Нещодавно до музею повернулася відома картина П’єра Луї Гадро «Коханці», або, як її ще називають, «Блудний син з повією», – розповіла наглядачка експозиції. – Полотно XVIII століття. У 1943 році його вивезли окупанти. Зусиллями пошуковців, мистецтвознавців, людей небайдужих цей шедевр знайшли, і нині він законно замінив свою копію тут, у залі рідного музею.

В музейній експозиції є творіння, які зажили світової слави. Для прикладу, знаменитий «Портрет інфанти Маргарити» пензля Дієго Веласкеса.

А «Амури, що б’ються за серце» бельгійського скульптора Франсуа-Жозефа Ле Клерка! Воістину, композиція магнетичної сили! Ерот та Антерот, двоє амурі-близнюків Афродіти, змагаються за людське серце, відчайдушно відстоюють кожен свій намір: один силкується розтоптати серце, інший, навпаки, – врятувати його. Мармуровий прототип скульптури Ле Клерка зберігається у художньому музеї американського міста Філбрука.

У цьому київському палаці зачаровує все: картини, скульптури, гобелени і самі зали. Кожна відтворює свою епоху, занурює у неї на всю глибінь уяви.

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company