Звернення донецького школяра до світових лідерів

Це особливий лист, який отримав на електронну пошту. Від жінки, змушеної проживати на окупованій росіянами території  Донеччини. Відчувається, попри все, вона продовжує жити Україною та з Україною. Звісно, не можу розкрити її ім’я, слугуючись псевдо «Лариса Донецька».

«Шановний пане Миколо! Доброго Вам, мирного, сприятливого у всьому дня і доброго здоров’я! До війни мені захоплено читав Ваші вірші диктор Українського радіо Анатолій Єчко. Ми з Вами були друзями у фейсбуці. Але війна принесла багато лиха і зламала чимало планів. Мені не вдалося виїхати з рідного села, мешкаю донині на тимчасово окупованій території. Тут багато речей заблоковані, тому не могла ні подзвонити, ні написати. Прошу прочитати текст, який прикріплюю до цього листа. Місцевий школяр попросив мене допомогти оприлюднити  його роздуми про війну і мир. В наших умовах це неможливо. Я думаю, що вустами цього юного донеччанина говорить істина. Якщо зможете, допоможіть донести ці думки до багатьох, особливо до офіційних осіб. Пам’ятаєте, у дев’яності дівчинка зі США Саманта Сміт написала лист з проханням берегти мир на Землі? Давайте привернемо увагу керманичів різних країн світу до дитячих прагнень і мрій. І діти, і дорослі можуть бути щасливими і захищеними тільки коли на Землі МИР!!! Сподіваюсь на Вашу підтримку та  допомогу».

«ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
 учня з Донеччини Любомира Голуба
до очільників та громадян усіх країн світу, до ЗМІ

Я Любомир Голуб, школяр із Донеччини. Для збереження власної безпеки  вигадав собі цей псевдонім. Хочу, щоб це моє послання, мов птах, злетіло над світом і досягло до палаців президентів, королів, принців, лідерів усіх країн світу: подаруйте від щирого серця дітям можливість жити у мирі! Не треба нам  цукерок і солодких обіцянок. Тільки – Мир! Наша мрія – Мир!

…Через якихось пару років я досягну призовного віку. Та я не хочу воювати, бо впевнений:  мудрість людська здатна здолати ворожнечу і війни. Я вважаю, що маю право жити в еру мудрості, добра і миру. Досить забруднювати Землю уламками снарядів, збитих дронів та іншого вбивчого непотребу! На Землі сміття і так вистачає.  

Тим, хто робить хоч щось для збереження миру на Землі – це моє ранкове налаштування, яке я назвав  «Торжество миру». Хай воно стане для когось молитвою, медитацією, чи просто щирим бажанням. Неважливо. Давайте разом починати з цих слів кожен свій день. 

ТОРЖЕСТВО МИРУ
(ранкове налаштування)

Я (назвіть своє ім’я) всім серцем бажаю миру нашій планеті. Всеосяжного і вічного, справедливого миру. Це моя найвища мрія. Це мрія кожної розумної людини. Війна – безглуздя, пережиток минулого, анахронізм. Вона має залишить у минулому. Ми здатні вирішувати спірні питання винятково мирним, дипломатичним шляхом. Навчитись слухати, намагатись зрозуміти одне одного, наводити правдиві (не вигадані!), переконливі аргументи і факти.

Зброї місце у музеях. Її застосування засмічує довкілля, робить людину агресивною і жорстокою. Я підтримую ідею повного роззброєння у всьому світі, і припинення будь-яких військових дій повсюди і назавжди. Я знаю, що головна перемога  для кожної людини у будь-якій країні світу –  це перемога над собою, над власними амбіціями та агресивністю. Перемога над собою вчорашнім, повага і любов до себе нинішнього і майбутнього – мудрого, миролюбного, котрий вміє «любити ближнього свого, як себе самого».  Миролюбність – моя сила. Я зроблю все можливе і неможливе, щоб на Землі торжествували мир, злагода, добро і любов!

Якщо ви справді прагнете миру, прочитайте  вголос моє «Торжество миру».

Любомир Голуб із Донеччини, де дуже багато людей поділяють ці слова».

… Підготувавши текст, я подумав: ті, кому він адресований (президенти, принци, королі і т.д.), чи сприймуть вони природне бажання дитини – жити?

А як вчинить той «адресат», який заборонив саме слово «мир»? Чи озвучить своїми кривими вустами  цю медитацію дитини? А може передоручить запопадливому «блаженному патріарху» виголосити її з амвона «храму війни» на весь «русскій мір»? Навряд чи.

Звісно, втіха, нехай і слабенька, що таких упирів на землі нікчемна мізерія.

А люди доброї волі по всім світі серцем підтримують це щире слово дитини, його святу мироносну місію. Я в це вірю. Я в цьому впевнений.