Вікторія Кіосе, успішна українська телеведуча, знайома багатьом завдячуючи популярній ранковій програмі «112 хвилин» на каналі «112 Україна». Ця дівчина поєднує в собі, здавалося б, геть несумісне: образ  чарівної переможниці конкурсу краси та діловитої ведучої.
Наша розмова з Вікторією про те, якими добрими справами займаються дівчата – учасниці конкурсів краси і якими життєвим принципами слід керуватися, щоб бути успішним та щасливим.

– Віко, ти, на той час відома телеведуча, раптом зважуєшся на участь у конкурсі краси «Міс Україна-2016», ще й виборюєш титул «Miss Ukraine International – 2016». Не боялася нарікань, злих поглядів колег, критики начальства?

– Я не боялася, що мене почнуть критикувати, я йшла на конкурс з певною метою. Дуже хотіла розповісти там про свій благодійний проект «Електромобіль для людей з інвалідністю». До того ж було цікаво проявити себе в іншій сфері. І втамувати жіночий інтерес: довідатися як це все відбувається «всередині».

– Ця перемога допомогла тобі у житті?

– Це направду дуже цікавий досвід. Тобі відчиняються двері, ти знайомишся з іншими людьми, з різних діяльностей. У тебе з’являються нові друзі. І повниться перелік знайомих, з якими можна співпрацювати.

– На конкурсі було багато красунь з усіх усюд України. Як тобі вдалося здобути цей високий титул?

– Я з дитинства звикла, що за все потрібно боротися і не звертати уваги на те, що говорять збоку, бо це заважає йти вперед. Вкрай важливо зосередитися на своїй мрії, меті. Цей конкурс я омріяла. Дуже хотіла перемогти і тому це мені вдалося.

– А в чому мета цього конкурсу?

– Гідно представити світові Україну. Наші конкурсантки  покликані зацікавити широку міжнародну глядацьку аудиторію глибокими розповідями про красу і неповторність України й українців.  Бо світ ще й досі має вельми поверхові знання про нас.

– Ти доволі активна в житті: любиш спорт, береш участь у забігах, відвідуєш лекції… 

– Це мій спосіб життя. Я справді бігаю марафони, захоплююся різними видами спорту, зокрема й футболом. Була волонтером на фіналі Ліги Чемпіонів у Києві. Намагаюся не зупинятися в розвитку: лекції, тренінги, публічні виступи – це моє. Вважаю, що ми маємо постійно набиратися нових знань і не відставати від сьогодення.

– Ти згадала про свій благодійний проект «Електрокар для людей з інвалідністю». Як з’явилася ця ідея? Втілила її у життя?

– Мій брат сконструював перший український електромобіль, потім створив електротаксі для Монако. Мені його ідея сподобалась і я подумала, що для людей з обмеженими можливостями теж мають бути цілком інноваційні засоби пересування, а в Україні такого точно немає. Тож вирішила втілити це в життя. Поки що проект до кінця не реалізовано:  є серйозні законодавчі перепони.

– Твоє волонтерство обмежилося лише київським фіналом футбольної Ліги Чемпіонів

– Звісно ж, ні! Я волонтер з дитинства. Це моя душа, і роблю це не для фото в «Instagram», а щиро. Нині працюємо з дитячою лікарнею «Охматдит», допомагаємо дітками, граємося з ними, я щочетверга приїжджаю читати казки. Намагаємося приділяти їм щонайбільше уваги.

– Переможниця конкурсу краси і волонтерка. Серед конкурсанток ти така – виняток?

– Конкурс «Міс Україна» багато хто сприймає зневажливо, навіть саркастично. Бо ті «багато» не хочуть  зрозуміти, що наша мета – справді творити добро, завдяки природнім бонусам. Красою ми привертаємо увагу до важливих проблем, закликаємо їх розв’язувати.

– Ти впізнавана особистість в Україні. Користуєшся своєю популярністю?

– Впізнають і в метро, і на вулиці… Як я цим користуюся? А ніяк. Десь мені це допомагає, надходять різні цікаві пропозиції, – тільки в такому плані… Але якщо мене зупинить поліціянт, а я йому скажу, що я телеведуча відомого телеканалу, то це навряд чи мені допоможе (сміється). Хочеться, щоб популярність була тільки з користю.

– Які життєві принципи сповідуєш над усе?

– За своє життя я зрозуміла, що важливіше за родину немає нічого і що це має бути на першому місці. Ще важливо робити те, що ти любиш, від чого кайфуєш. У кожного має бути улюблена справа. Ще потрібно мріяти, малювати в уяві те, чого хочеш досягти, що хочеш мати. Я завжди мріяла, і все, чим снила,  збулося. І не останнє: насолоджуватися життям. Цінувати кожну мить, радіти всьому, що відбувається, і не перейматися негативом. Тільки так можна жити щасливо.