Наприкінці минулого року Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту затвердив рішення внести ще п’ять об’єктів культурної спадщини України з Одеси, Чернігова, Львівської та Закарпатської областей до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом. Зокрема й церкву Архангела Михаїла села Ужок Закарпатської області.

Саме в цьому храмі на початку 2017 року за сприяння тодішнього голови Великоберезнянської районної ради Ярослава Шукаля наша творча група зафільмувала давні звичаї, які горяни ревно оберігають.

Про сьогодення і майбуття найзахіднішого куточка Закарпатської Верховини спілкуємося з теперішнім очільником Ужанського національного природного парку Ярославом Шукалем. Рішення очолити природоохоронну установу національного рівня, довкола якої тривалий час було чимало конфліктів, схоже, далося йому непросто.

– Наважився, бо бачив, що парк не виконує своєї місії. За ці майже вісім місяців відновлено багато рекреаційних майданчиків, практично всі альтанки, туристичні стежки. Всюди встановили знаки меж національного парку, а де необхідно – і загороджувальні шлагбауми. Тепер оновлений і вмотивований колектив працює на розвиток установи.

Головна мета всіх нас – це перемога. Кожен на своєму місці має щось для цього зробити. Хлопці боронять Україну, а нам довірено охороняти її Природно-заповідний фонд. Мусимо боротися, наприклад, з нелегальним вирубуванням дерев, з браконьєрством…
До мого приходу в парку було багато самовільних порубок, які заподіяли збитків на близько 200 мільйонів гривень. Нині ж, як засвідчила осіння ревізія, не виявлено жодного пенька незаконно зрубаного дерева.

Є поступ. Оновили колектив молодими спеціалістами, прагматиками, прихильниками ідеї розвитку парку на засадах сталого розвитку. Прагнемо нарешті виконати Указ Президента від 2019 року про розширення меж Ужанського НПП за рахунок територій, які були у парку без вилучення, а також за рахунок нових територій. Маємо загалом розростися приблизно на 47 тис. гектарів.

Разом з Франкфуртським зоологічним товариством та організацією «Стежки Карпат» створимо на наших нових територіях нові маршрути – довші, коротші, важчі, легші. Ще й поєднаємо їх так, щоб туристи могли переходити з маршруту на маршрут. Навіть місцеві мешканці, котрі тут прожили все життя, після екскурсій парком відкривають для себе щось нове, у захваті від того, що в нас є така краса.

– Як будуєте взаємини з місцевим населенням, представниками ОТГ?

– З усіма місцевими громадами ми підписали меморандум про співпрацю. На співробітництво налаштоване і місцеве населення, і голови ОТГ, депутатський корпус, виконавчі комітети. Ми ділимося своїми планами на майбутнє, вони з нами – своїми, узгоджуємо і працюємо. Всі голови ОТГ входять до Науково-технічної ради парку. Є проєкт організації територій, відбулася перша зустріч зацікавлених сторін. Плануємо провести ще чотири таких зустрічі, щоб і громадськість, і підприємства, розташовані в межах національного парку, оприлюднили свої пропозиції для співпраці.

– Забезпечення дровами – болюче питання для адміністрації будь-якої природоохоронної установи у взаєминах з місцевим населенням. Як його вирішуєте?

– Останнім часом реалізували близько трьох тисяч кубометрів дров. І то лише місцевому населенню – іншим установам та підприємцям дрова не відпускаємо. На засіданні Науково-технічної ради парку визначили нові відводи для заготівлі. Мусимо проводити санітарні заходи для оздоровлення насаджень. Так поєднуємо корисне і доцільне: доглядаємо за насадженнями і допомагаємо людям з паливом. Робимо це строга за рекомендаціями науки. Думаю, після всіх узгоджень, на початок лютого матимемо ліміти на п’ять тисяч кубометрів паливних дров для населення. Це, до речі, теж дуже важливий стримуючий фактор проти незаконного самовільного вирубування.

– Свого часу ви провели в Києві потужну інформаційну акцію «Рай на стику трьох кордонів». Навіть у час війни Закарпаття залишається тим «райським куточком» нашої країни, куди люди їдуть оздоровитися і реабілітуватися. Що парк робить у цьому напрямі?

– Я вже зауважував, про нові туристичні маршрути, які цього року плануємо прокласти на наших приєднаних територіях. Це додатково чималі відстані для мандрівок – загалом 240 кілометрів. А взагалі, виношую задум іще більше розширити територію Ужанського національного природного парку – у сторону села Люта, вершин Красія, Лютянська Голиця. Це дуже туристично приваблива місцина. Вкрай необхідно приєднати до парку і територію до річки Бистриця, де збереглися старовікові ліси, де колись був форелевий розплідник. Його можливо відновити, прокласти нові туристичні маршрути. Це створить кращий доступ до туристичних послуг, дасть потужний поштовх для розвитку сільського зеленого туризму, створить у гірських населених пунктах нові робочі місця. Зрештою, йдеться про сталий розвиток одного із наймальовничіших і водночас важкодоступних куточків нашого краю.

Верхів’я Ужанської долини – серед найкращих в Україні теренів для розвитку туристичної галузі. Свіже повітря, цілюща вода, органічні продукти, колоритна і смачна верховинська кухня допоможуть набратися сил. Маємо чим здивувати: на території парку вісім старих дерев’яних діючих церков XVII століття. Вже не кажу про вельми красиві краєвиди, збережені традиції, наші старі обряди, звичаї. Ви їх бачили і не раз фільмували.

Сподіваюся, за певний час зможемо забезпечити гостей якісними туристичними послугами, і нашим відпочивальникам не прийдеться їхати кудись закордон. А гроші, які туристи залишали б тут, розвивали б місцеву інфраструктуру, поліпшували б добробут громад.

Розширюємо співпрацю з міжнародними організаціями. Відновили плідне партнерство з нашим сусідами, з якими входимо до Міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати», – словацьким національним парком «Полонини» і Бещадським національним парком (Польща). Нещодавно повернувся з чеського національного парку «Шумава». Готуємо з ними договір про співпрацю.

– Цього року Ужанський НПП святкуватиме свою першу чверть століття. Які плани на цей ювілейний рік?

– Підготовкою до відзначення 25-ї річниці опікується спеціальний оргкомітет. Щопонеділка на виробничих нарадах обговорюємо, аналізуємо поточну роботу, окреслюємо найближчі плани. Думаю, до ювілею прийдемо зі здобутками. Торік нарешті вдалося зрушити проєкт «Карпатський зоряний шлях» – близько трьох років той перебував у стані невизначеності. Нині він на завершальній стадії.

Франкфуртське зоологічне товариство погодило проєкт будівництва триповерхового корпусу нової центральної садиби парку в центрі Великого Березного. З офісом і конференц-залом. А на одному з поверхів розмістимо музей дикої природи.