Конфлікт довкола «тихотемних»: історія на межі політики

Деякі польські організації та посадовці звинуватили Український інститут національної пам’яті у перешкоджанні вшануванню на Хмельниччині їхніх земляків-«тихотемних». В інституті кажуть: річ не у повазі до пам’яті, а в конкретних людях, які брали участь у боротьбі проти українського визвольного руху і могли бути причетними до злочинів проти цивільного населення. Такий крок може загострити давні суперечки обох народів.

З ініціативи організації «Kresowiacy» та Союзу поляків України 16 лютого у Старокостянтинові (Хмельницька область) на меморіалі пам’яті у центрі міста мали встановити меморіальну дошку двом партизанам-«тихотемним» («тихотемні» – диверсійна частина АК, представників якої готували у Великій Британії). Захід було присвячено роковинам першої висадки польських десантників-«тихотемних». Йдеться про уродженців цих країв Вацлава Копісто та Леонарда Зуб-Здановича. Однак менш ніж за добу до початку врочистостей подію відмінили. Як з’ясувалося, місцева влада та ініціатори не врахували думку частини мешканців, а також фахових істориків.

«Історія почалась наприкінці минулого року, коли польський Сейм оголосив 2016-й роком «тихотемних», – розповідає голова громадської організації «Kresowiacy» Юрій Вуйціцький. – Тоді ми вирішили вшанувати їх і у нас. Для нас це продовження роботи з вшанування людей і подій, які об’єднували український та польський народи. Ми хотіли виключно показати аспект, що поляки та українці боролися проти нацистів і комуністів. Саме це наша мета. У відкритті мав взяти участь заступник міністра оборони Польщі, представники Сейму та Сенату. Але минулої п’ятниці до нас звернувся міський голова Старокостянтинова з тим, що на нього впливає Інститут національної пам’яті. Він був трохи наляканий. У понеділок, за 15 годин до прильоту делегації з Польщі, мер повідомив, що скасовує відкриття. Ми не мали наміру заперечувати, бо не хотіли, щоб була якась провокація. Провели лише локальні заходи у костелі», – розповідає PolUkr.net Юрій Вуйціцький.

У зриві відкриття Союз поляків України звинувачує особисто голову Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича. Юрій Вуйціцький пояснює: згідно з законодавством України, остаточне рішення у справі відкриття пам’ятників чи пам’ятних знаків на території населених пунктів належить до компетенції місцевої влади. Відповідні дозволи польські організації напередодні отримали і навіть провели громадські слухання. Передумав міський голова Старокостянтинова після того, як до нього зателефонував Володимир В’ятрович.

Міський голова Старокостянтинова Микола Мельничук підтвердив Порталові, що спершу дав дозвіл, а потім, після листа від Інституту та особистої розмови з його головою Володимиром В’ятровичем, скасував. «В Інституті припустили, що ці люди брали участь у волинських подіях. Я мав розмову безпосередньо з Володимиром В’ятровичем, і він сказав, що треба зупинити встановлення знаку», – сказав Микола Мельничук.

У місцевій польській громаді визнають: проти меморіальної дошки мали застереження не лише історики з Києва, але й частина місцевої громади.

«До Києва міський голова звертався на прохання «Просвіти», – розповіла PolUkr.net голова ГО «Об’єднання поляків міста Старокостянтинова» Ірина Ніколайчук. – Але й під час громадських слухань зауваження були. В основному щодо того, що йдеться про воїнів Армії Крайової. В принципі противників було багато, але більшість таки проголосувала за встановлення дошки. Я сказала б, що громада не до кінця позитивно сприймає цей крок. Мабуть, треба більше дізнатись, провести дослідження та конференції, які довели б, що ці люди вартують вшанування, і дати мешканцям більше інформації».

Попри різкі заяви, в Українському інституті національної пам’яті заперечують факт будь-якого тиску на місцеву владу. За словами Володимира В’ятровича, інститут, відповідно до своїх повноважень, лише надав рекомендації, як діяти у цій ситуації.

«5 лютого 2016 року до Українського інституту національної пам’яті звернувся міський голова Старокостянтинова Микола Мельничук із запитанням, чи не заперечуватиме установа проти спорудження в місті меморіальної таблиці […] За результатами вивчення питання Інститут повідомив міського голову, що перший із зазначених підпільників як вояк Армії Крайової відзначився, зокрема, у боротьбі проти структур українського визвольного руху на Волині в 1943-1944 роках. Інший – як вояк Армії Крайової, а згодом і крайньонаціоналістичного угруповання «Народове Сіли Збройні», брав участь у каральних акціях проти українського населення в околицях Лежайська та Замостя в 1943 році.

Зважаючи на ці обставини, Інститут порекомендував у листі-відповіді міському голові відкласти відкриття меморіальної таблиці для подальшого вивчення питання щодо можливої участі зазначених польських вояків у злочинах проти цивільного українського населення.

Участь Вацлава Капісто та Леонарда Зуб-Здановича в антинацистському та антикомуністичному русі є, безперечно, підставою для їх вшанування як героїв польського народу. Разом з тим, їх боротьба проти українців, зокрема на українських теренах, робить неможливим аналогічне їх трактування в Україні», – пояснили свою позицію в інституті.

В установі також наголошують, що добре розуміють і не можуть заперечувати проти вшанування діячів, які важливі для Польської держави, у самій Польщі. Але спроби меморіалізації таких неоднозначних фігур поза межами польської території викликатимуть очікувану негативну реакцію місцевої громадськості. За словами Володимира В’ятровича, розмови про відкриття пам’ятних знаків УПА в Польщі та тих, хто вів антиукраїнську діяльність в Україні, можуть лише загострити давні суперечки.

«Щирий діалог довкола цих важких питань можливий тільки за умови взаємної поваги до різниці в інтерпретації такого роду подій, у відсутності намагань однієї зі сторін нав’язати своє бачення іншій», – йдеться у заяві Українського інституту національної пам’яті.

Власне, чи готові сторони до «щирого діалогу», стане зрозумілим у найближчі місяці. Нині організація «Kresowiacy» та Союз поляків України сподіваються, що встановлення меморіальних дошок Кописто та Зуб-Здановичу у Старокостянтинові вдасться перенести на початок вересня.

«У польській пресі все прозвучало так, ніби українці забороняють полякам вшановувати своїх героїв. Звичайно, це не так. Я не вірю, що директор Українського інституту національної пам’яті, з яким ми багато працювали по декомунізації, може зробити нам таку неприємну ситуацію. Ми не хочемо, щоб ситуацію використали для ескалації, тому готові до спільних зустрічей, розмов тощо. Хочемо знайти компроміс», – стверджує Юрій Вуйціцький.

Про наміри встановити таблицю на початку вересня 2016 року заявив у коментарі для PolUkr.net і міський голова Старокостянтинова. «Поки що ми все призупинили, але на 2 вересня, коли був другий десант «тихотемних», ми таки плануємо відкриття дошки. До того хочемо науково підтвердити, що ці вихідці з України заслуговують на дошку пам’яті на міському меморіалі», – прокоментував він.

Наразі ж у місті готуються до гарячих дискусій.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company