До Лесі Українки давно, ще за її життя, приклеїли кліше «хворобливої жінки», яка потребує співчуття й жалю. А вона показала приклад вольової, інтелектуальної, сміливої жінки, феміністки, яка знала силу справжнього кохання.

Її епістолярій відкриває завісу епохи. З Лесиних листів дізнаємося про новітні ідеї тодішньої української інтелігенції, про електрику та трамваї, про літературні вечори, про силу і слабкість красного письменства. Її листами переживаємо всякі життєві приходи. З них черпаємо пригорщі афоризмів, і то багатьма мовами.

Леся Українка серед родичів і знайомих. Зелений Гай, 26 червня 1906 р.

Родина Косачів була відома своєю діяльністю далеко за межами тодішньої Російської імперії. Батько Лесі Петро Косач походив із заможного українсько-козацького шляхетства, мати Ольга Драгоманова-Косач, письменниця Олена Пчілка, активна громадська діячка, просвітянка, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук, боролася за емансипацію в Україні, активно обстоювала ідею українського шкільництва. ЇЇ брат а Лесин дядько Михайло Драгоманов – загальновизнаний учений європейського виміру. Було з кого брати приклад, адже так? Не дивно, що Леся разом з братом Михайлом засновують український молодіжний гурток «Плеяда», учасники якого активно підтримували європейський розвиток української літератури, включилися в перекладацьку діяльність. Щоб нарешті зазвучав українською геній Ґете, Гайне, Мольєра Беранже. Щоб ширилися модерні ідеї державотворення, не відриваючись від національного контексту.

1891 р. Леся Українка з братом Михайлом на березі Чорного моря. Євпаторія

Інтелектуалка

Унікальний розум та обдарованість: у чотири Лариса вже читає, у п’ять сідає за рояль. Вивчає сім мов, жваво цікавиться найновішими літературними та й науковими надбаннями, перекладає українською всесвітньо знані твори з оригіналів.

Була безапеляційно критичною в оцінці українського красного письменства, сама чесно визнавала цю різкість суджень в листах до приятелів. Не розділяла, наприклад, загального захоплення творчістю Нечуя-Левицького і Панаса Мирного. У листі до Драгоманова писала: «Бога ради, не судіть нас по романах Нечуя, бо прийдеться засудить нас навіки безневинно. Принаймні, я не знаю ні одної розумної людини в Нечуєвих романах. Якби вірити йому, то вся Україна здалась би дурною…»

Лезо її критики пройшлося і по Толстому, і по Гоголю. А серед модерних філософів дісталося Ніцше, ідеї якого Леся не поділяла. Свою позицію виклала в листі для Ольги Кобилянської: «Не у всьому я можу цілком співчувати Вам, так, напр[иклад], я не поділяю Вашого ніцшеанства, бо сей філософ ніколи не імпонував мені яко філософ: його ідеал надлюдини, тієї білявої бестії, якось не чарує мене. Його афоризми справді часом блискучі і гарні, але я не кохаюсь в афоризмах…»

У доробку Лесі Українки – і наукові праці, що й нині привертають увагу дослідників. Аналізує творчість Ади Негрі й Габрієле д’Аннунціо, які були ровесниками письменниці й наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття славилися в Італії та за її межами. Досліджує спадщину Платона, Августина Блаженного, Томаса Мора, Еразма Роттердамського, Джорджа Байрона, Генріха Гайне…

Леся Українка бачила українську літературу модерною, європейською. 1899 року у своїй доповіді в Київському науковому товаристві вперше вживає слово «модернізм» як художній напрям.

Леся Українка. Сан-Ремо (?). Фото 1902 р.

Патріотка

Леся Українка – патріотка. І творчістю, і життєвою позицією.

Леся Українка та О.А.Косач-Шимановська. Фото 1906 р

Розвивати українське без російського тиску було її відвертим бажанням, викладеним у листі 1895 року до Михайла Павлика. Перед поверненням із Болгарії, вона писала: «Сором і жаль за мою країну просто гризе мене (се не фраза, вірте), і я не думала, що в душі моїй є такий великий запас злості. Я не знаю, що буду робити, вернувшись в Росію, сама думка про се тюремне життя сушить моє серце. Не знаю, як хто, а я не можу терпіти мовчки під’яремного життя. Недарма ж я вивчилась по-англійськи, далебі, читаючи твори великих письмовців англійських ХVII ст., думаєш: чом я не живу хоч у ті часи, що з того ХІХ в., коли ми так ганебно пропадаєм та ще й мовчки?»

В її «Боярині» та «Оргії» звучить заклик до українських сил єднатися.

Жінка неймовірної ерудиції, проєвропейського світогляду, вона з нами, в нашому прагненні цивілізаційного поступу. Невипадково її портрети прикрашали і надихали столичний Євромайдан, євромайдани інших міст і містечок України під час Революції Гідності.

Феміністка

Маючи за приклад свою матір-емансипантку, яку любила всім серцем, Леся з дитинства вважала рівноправність жінок і чоловіків звичним явищем. За словами Марти Богачевської-Хом’як, так думають дівчата, які виростають в оточенні сильних, вольових і працьовитих жінок.

Олена Пчілка та Леся Українка (праворуч). Ялта (Крим). Фото грудня 1897 – січня 1898 р.

І вважають, що власною працею можна без перешкод досягти поставленої мети. Науковці назвали цей феномен «фемінізмом другої генерації».

«Камінний господар» – перший твір в українській літературі, де зображено чоловіка-спокусника, геть іншого від пушкінського Дон Жуана: Лесин персонаж сам частково стає жертвою розумної Донни Анни, яка читає Ніцше. Знаково навіть те, що образ Дон Жуана виписано поеткою – вельми сміливий на той час крок.

Цікаве листування Лесі Українки з Ольгою Кобилянською. Воно засвідчило справжній ментальний зв’язок та взаєморозуміння цих двох особистостей. Обидві вповні реалізувалися як жінки-літераторки в переважно «чоловічому» письменницькому світі.

Леся Українка (ліворуч) і Ольга Кобилянська. Чернівці. Фото 1901 р.

Лариса Косач проявляла своє принципове ставлення до рівності навіть в особистому житті, довгий час відмовляючись від вінчання. Погодилася лише під тиском родичів нареченого: ті не давали згоди на шлюб без церковного обряду.

…Її смерть сколихнула Україну. Провести в останню путь славетну поетку зібралися сотні киян. До місця вічного спочину на Байковому кладовищі труна з Лесею погойдалася на плечах шести жінок – її подруг і відомих українських діячок.

Жалобна процесія з тілом Лесі Українки на Байковому кладовищі, 7 серпня 1913 року

Наличкою «хворобливості» її силкувалися упосліджувати зловмисники, та недруги, аби здрібнити титанічну роль і значущість цієї мужньої та сильної українки. У 150-у річницю від Дня народження Лесі Українки саме час почитати її твори, листи… Щоб відчути неймовірну глибину та сучасне звучання. Справжню літературу час лише освіжає.