Медіакухня: що смакує українцям?

Як і кожне глобальне явище, у 2020 році пандемія коронавірусу обросла великою кількістю чуток та міфів. Ситуація дійшла до рівня, коли серед фейків та маніпуляцій неможливо знайти правди. Особливо гостро постає питання серед ЗМІ, які претендують на об’єктивність, адже й вони впали жертвою загрозливого «фейковірусу». Це не могло залишатися поза оком експертів, і міжнародна організація «Internews», традиційно проводячи щорічне опитування, зосередила увагу саме на цій резонансній проблемі.

Опитували респондентів упродовж липня-серпня 2020 року, а вибірка складалася з понад 4000 інтерв’ю. Результати оприлюднили на пресбрифінгові в «Укрінформі». Розповідали Джилліан МакКормак, директорка «Internews» в Україні, та Оксана Майдан, заступниця керівниці медійної програми в Україні.

Понад 80% відсотків респондентів зазначили, що їм було відомо про поширення неправдивих історій, пов’язаних із коронавірусом, – розповідає пані МаКормак. – Наприклад, про те, що це нібито біологічна зброя, розроблена в китайських чи американських лабораторіях, що його вигадали в медіа, або що до поширення коронавірусу призвело використання інтернет-технології 5g. Близько третини опитаних вважали такі історії правдивими, а більше третини зізналися, що ділилися цією інформацією з іншими.

Разом із медійними організаціями та партнерами із медіаграмотності експерти з «Internews» підготували короткий тест, щоб визначити чи здатні опитувані розрізняти правдиві новини та дезінформацію. Результати тестування вкрай тривожні: лише 3 відсотки респондентів відрізнили правду від брехні. А минулорічного опитування таких було 11 відсотків. Експерти переконані: журналісти, творці медіапродуктів зобов’язані дотримуватися інформаційної гігієни, щоб убезпечити суспільну свідомість від масового затруєння фейками.

За словами Оксани Майдан, нинішнього року споживання новин від традиційних медіа зменшилося, українці тут віддавали перевагу соціальним мережам. Розрив між користувачами інтернету та глядачами телебачення виріс у цій царині до значних десяти відсотків.

Соціологи визначили і тенденції в медіапросторі, які викликають тривогу, невдоволення чи й несприйняття українців. Передовсім це перенасичення негативною інформацією.

А найактивнішою аудиторія новин була на початку карантину та під час передвиборчої кампанії, яка, проте, втратила декілька відсотків на шкалі популярності.

Рейтинг загальнонаціональних ЗМІ за споживанням новин очолили телеканали «1+1», ICTV та «Інтер».

Трійку лідерів поміж інтернет-ресурсів склали Google, Ukr.net та УНІАН, а серед друкованих ЗМІ – тижневик «Аргументы и факты. Украина», «Сегодня» та «Голос України». Навіть попри те, що перші два видання припинили вихід у паперовому вигляді.

2020 рік став ще одним роком активного просування мережі Інтернет серед українців, збільшивши його популярність проти минулорічних результатів на 5%.

За результатами опитування, обізнаність серед українців про існування «джинси» – замовних матеріалів – зростає. Проте і тут споживачі медіапродукції не вельми розбірливі. Кількість респондентів, які можуть розпізнати замовний матеріал зменшилася проти минулорічного показника. Також значна кількість опитаних не вельми цікавляться власниками телеканалів, радіостанцій та видань. Особливо – у регіонах.

Цікавили соціологів аргументи респондентів, які користуються російськими джерелами інформації. Серед причин, якими ділилися опитувані – бажання дізнатися, «що там говорять про Україну», «що вороги тепер обговорюють», довідатися альтернативну точку зору, а також твердження, що у тамтешніх медіа – «більше позитиву». Соціологи дійшли висновку, що учасники фокус- груп не позиціонують російські ЗМІ як закордонні. Серед власне споживачів цих медіа в Україні рівень довіри до них проти минулого року виріс.

Як свідчать дані соцопитування, епідемія коронавірусу послабила споживчу активність українців на інформаційному полі: люди втомилися від негативних новин. Довіра до багатьох національних ЗМІ падає, послаблюючи і рейтинги їхньої популярності. Очевидно, дається взнаки інтенсивне затруєння медіапростору неправдивою інформацією. Натомість пожвавився суспільний інтерес до регіональних ЗМІ. Схоже, там читачі-слухачі-глядачі знаходять більше достовірного та й позитивного. Що ж, нехай ця тенденція стане повчальним уроком, а то й пересторогою для загальнонаціональних медійних «зубрів».

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company