Мексика вшанувала українського генія. А ми?

Триметровий пам’ятник славетному українському вченому, засновникові радянської школи майяністики Юрію Кнорозову (1922-1999) відкрили в мексиканському місті Меріда, поруч з Великим музеєм світу майя.

На лицьовому боці монумента зображено у повен зріст самого Кнорозова, який тримає на руках свою вірну супутницю – кішку Асю, а на зворотньому –  ієрогліфи майя. Гранітна дошка увічнює слова, сказані Кнорозовим по-іспанськи на церемонії вручення ордена Ацтекського орла за виняткові заслуги перед Мексикою: «Серцем я завжди залишаюся мексиканцем». Автор пам’ятника –  мексиканський скульптор Рейнальдо Боліо Суарес, відомий під псевдонімом Пачеллі.

Юрій Кнорозов народився в селищі Південне під Харковом. До Другої світової війни студіював історію у Харківському університеті, а завершив навчання по війні у Московському. Багато років аж до смерті працював науковим співробітником Інституту етнології та антропології ім. Миклухо-Маклая  (Кунсткамері) у Ленінграді (Санкт-Петербурзі). За спогадами Юрія Полюховича, українського вченого-епіграфіста, одного з археологів експедиції в місто стародавніх майя, коли до Кнорозова приїздили земляки, він говорив: «А, рідна Україна, рідна мова, як я скучив за нею!» 1999 року Юрій Валентинович Кнорозов помер у повній самоті, на виставленому до коридора лікарняному ліжку.

*   *   *

Новину з Мексики прокоментував харківський журналіст Сергій Кочмарський:

«У Мексиці відкрили вже другий пам’ятник харків’янину Юрію Кнорозову — тому самому, що розшифрував ієрогліфи майя, вихідцю з Каразінського університету, національному герою Гватемали й Мексики і просто одному з найкрутіших українських вчених і дослідників, який разом з улюбленою кішкою Асею зробив революцію у майяністиці і розшифрував у власному кабінеті те, над чим століттями билися сотні вчених з усього світу.

Декілька років тому у Харкові під шумок декомунізації одну з вулиць нарешті назвали його ім’ям — вулицю на Великій Данилівці (район сільського типу у «географічній дупі» міста). Це ще ганебніше, ніж зовсім би не було такої вулиці; до того ж це тепер заважає зареєструвати петицію для перейменування на його честь якого-небудь проспекту –  Московського або Тракторобудівників, наприклад.

Каразінському універу на нього начхати, міськраді цікава тільки Гурченко, пам’ятника очікувати  годі. А тим часом до міста Меріда, де його сьогодні увіковічнили, підвалила російська дипломатична делегація — мовляв, це російський вчений (лише на підставі того, що, як і будь-який талановитий науковець радянських часів, Кнорозов переїхав до Москви)…  

Отак і вшановуємо успішних українців».

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company