П’ять років без Кузьми

2 лютого минуло п`ять років з дня трагічної загибелі лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка. Попри те, що в дитинстві Андрій мріяв стати водієм сміттєвоза, а вивчився на стоматолога, все його життя заполонила саме музика.

Аварія, коли авто музиканта не розминулось із молоковозом, трапилась в Дніпропетровській області. Як повідомила поліція, машина Кузьми виїхала на зустрічну смугу на заокругленій ділянці дороги…

Щоправда, у соцмережах українці висловлювали чимало гадок і сумнівів, була це випадковість чи замовне вбивство. Андрій Кузьменко мав активну громадянську і політичну позицію, яку відкрито висловлював, не боявся критикувати владу. Незадовго до трагічної загибелі він дав інтерв’ю, в якому досить різко критикував тогочасну  владу.

Підтримував Кузьма і військових в АТО. Спілкувався в лікарнях з бійцями. Свої поїздки в «гарячі точки» Сходу України не афішував. 8 лютого, за кілька днів до загибелі,  планував поїхати туди знову. Відверто зізнавався: «З мене вояка такий-сякий. З моїми грижами, вирізаними мізками, я там буду рівно півгодини і на тому закінчиться моя бравада військова. А в тилу я досить потужний чувак».

Він давав гроші для потреб Армії, їздив з концертам на передову. «Завжди був оригінальним і самобутнім. Це була жива пластична українська мова. Він її такою робив, і ніхто, крім нього, її більше такою не зробить. Він по-особливому відчував звуки, слова. Вони у нього завжди поєднувалися. Ніхто так не зможе. Такого другого Кузьми у нас не буде вже ніколи», – згадує покійного Андрія Кузьменка співачка Руслана.

Кузьма вмів писати. І не лише геніальні та й саркастичні тексти пісень. Він автор кількох книжок. Його літературний первісток, книжка «Я, Побєда і Берлін», яка побачила світ 2006 року, пішла до читача кількома виданнями. А за нею –  «Місто, в якому не ходять гроші» (2006), «Я, Паштєт і Армія» (2014), «Я, Шонік і Шпіцберген» (2015), «Поезії» (2016), «К’юр, Крим і Я» (незакінчена). Кузьма входив до журі літературної премії «Книга року ВВС».

Зі Світланою, професійною художницею, прожив у шлюбі 21 рік: зустрів її ще студентом. З цього щасливого кохання з’явилася на світ донька Барбара. Андрієві батьки Віктор та Ольга Кузьменки мешкають в Брюховичах, неподалік Львова. Ольга Михайлівна написала книжку про сина «Моя дорога птаха».

«Андрійчик вимагав уваги постійно і від усіх, придумував багато історій, які треба було без тіні усмішки вислухати, розпитати щось. Наприклад, у 5 років він розказував історії про те, як служив у армії. Його ніхто ніколи серйозно не сварив, бо він міг зайтися плачем від образи, а тоді його потрібно було оживляти на руках, дихати на нього, а то завжди було дуже страшно», – ділиться теплом спогадів мати.

Їхнього Андрійчика, Андрія Кузьменка, Кузьму нагородили орденом «За заслуги» I ступеня. Посмертно. Так Президент Петро Порошенко відреагував на електронну петицію про присвоєння Кузьмі звання «Народний артист України», яка набрала необхідні 25 тисяч підписів.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company