«Свята паска –  як сонце, красна»

Великдень в Україні – одне з найважливіших свят року. До нього готувалися заздалегідь. Обов’язково білили хату всередині, прикрашали її малюванням, витинанками, на покуті вивішували солом’яного «павука», дерев’яних або паперових голубків. Постову буденну хатню тканину міняли на святкові рушники, скатерті. Часто скриню, стіл й піл застеляли килимами. На ярмарках перед Великоднем батьки купували дітям обнову: одяг та прикраси.

Упродовж Великого посту господині заготовляли дрова для випікання паски (кожного четверга по поліну кидали на горище). Технологія і рецепти для приготування паски в різних регіонах свої. Паска з добавлянням прянощів та оздоб є пізнішою. А колись баби-паски випікалися протягом трьох днів: у четвер – жовті для сонця, у п’ятницю – білі покійникам, у суботу – господарям. Для випікання пасок давно користуються череп’яним та металевим посудом (пасківниками), пасок випікали стільки, скільки членів родини, а також щоб було для гостей та для поминання небіжчиків. Приступаючи до випікання паски, господиня обов’язково одягала чисту сорочку, дбала про те, щоб у хаті була тиша і ніхто «не обговорював» паски. Саджала та витягала паски із такими замовлянням: «Свята паско, будь велична і красна, як сонце», «Щоб діти так швидко росли, як ростеш ти». Верх паски прикрашали хрестом та шишками, загнічували гілочками освяченої верби. Коли паска западала, це, за народним повір’ям, віщувало якесь нещастя в родині. Спечені паски зберігали в коморі та на полицях у хаті. Низ однієї з пасок обставляли зеленню (заздалегідь вирощували овес або ячмінь), у зелень клали крашанки. Ця паска стояла на столі протягом тривалого часу. У деяких місцевостях невеличку освячену паску тримали на покуті аж до Зеленої неділі (як оберіг проти всяких недобрих сил).

Традиційно у в перший день Великодня з паскою та крашанками йшли провідувати покійних, клали їх на могилки. Обов’язково це робили в поминальні дні після Великодня.

Рецепт так званої козацької паски

3 склянки борошна запарюють 2-ма склянками сметани (вершків), розміщують запару так, щоб не було грудок. Збивають 50 жовтків, щоб побіліли, і з посудиною ставлять у теплу воду. Беруть 100 г дріжджів, розпускають ¾ склянки молока та дають зійти. Потім насипають 1 чайну ложку солі, 3 склянки борошна і місять півгодини. Далі вливають 1 склянку топленого масла, всипають 1 склянку цукру, додають прянощів і довго місять. Накладають у форму тіста менше, ніж до половини. Як зійде – садовлять у піч на 1 годину.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company