П’ята ранку. Тихий, але такий недоречний сигнал смартфона. «Результати вашого РНК-тесту готові. Переглянути за посиланням:…» Ледве розплющивши одне око, тицяю на Читати далі…
Років п’ять тому на чернігівському центральному базарі розговорилися були з одним білорусом середнього віку. Спокійний, врівноважений, розсудливий чоловік. Розповів, що живе
Минулорічне вибіркове опитування в Україні засвідчило: маємо понад 5 з половиною мільйонів курців. Цю цифру зафіксував щорічний державний статистичний звіт.
Київ та ще 17 областей України не готові до послаблення карантину з приводу коронавірусу. Вимогам Міністерства охорони здоров’я відповідають лише 7 областей. Щодня
Голосування за путінські зміни Основного закону РФ оголило деякі приховані досі штрихи сучасного російського життя. Крім демонстрації повної абсурдності цього заходу,
Квітень 18, 2019В`ячеслав КУЧЕРЕНКО, студент ІV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Гориса ГрінченкаКоментарів немає
У столиці черговий скандал за участю догхантера й адвоката Олексія Святогора. На чоловіка напали невідомі біля станції метро «Лук’янівська», не лише понівечили телефон і ноутбук, а й самого жорстоко побили. Мовою протоколу: «завдали тяжких тілесних ушкоджень».
Напали відразу після засідання суду, на якому догхантера звинувачували у пропаганді насилля та жорстокості до тварин. Подія трапилася ще в лютому, проте слухання відклали до квітня. Тепер адвокат Святогора через великий суспільний резонанс і «сплески негативу, що призводять до насилля», наполягав проводити засідання у закритому режимі. Але суд клопотання відхилив і вкотре переніс розгляд справи.
Олексій Святогор – не лише адвокат, а й головний редактор видання «Vilneslovo» і навіть засновник такого собі «Союзу журналістів-догхантерів». Той «союз», хоча й мав юридичний статус, але більше скидався на фейкову організацію, створену для тролінгу зоозахисників. Тож проіснував недовго: ще три роки тому Мінюст анулював рішення про його реєстрацію.
А ще Святогор, як адвокат, має добру репутацію. Так, жоден із дванадцяти його підзахисних «даїшників» не поніс покарання за переслідування активістів Автомайдану. Олексій заявляє, що давно став мішенню для зоозахисників.Чи, як він каже, «зоофілів». Від них Святогор відбивається не лише на скандальних телешоу. Йому підпалювали авто, обливали кислотою обличчя, підкладали гранату в поштову скриньку…
Але мисливець за собаками непоступливий: «Чи гуманно в умовах війни виділяти мильйони гривень на бродячих собак столиці? Гадаю, що ні». Адвокат судових позовів не боїтся, каже, що тварин вбивав, але суворо дотримуючись закону «Про мисливське господарство та полювання». А щодо відео із закликами знищувати безхатніх собак, то пояснює, що лише цитував літературні твори, наприклад, «Мисливські усмішки» Остапа Вишні.«Проти дератизації зоозахисники чомусь нічого не мають. Так і з безпритульними собаками. Це гуманність, антропоцентризм (філософське вчення, за яким людина є центром Всесвіту – авт.). Це необхідність, як мити руки» .
Судові засідання, які розглядали звинувачення Святогора, не залишаються поза увагою ЗМІ. Цього разу біля Шевченківського райсуду Києва ще й відбулася громадська акція «Покарати шкуродерів!». Її підтримали активісти і в інших регіонах країни.
– Ми два з половиною роки стежимо за спробами покарати догхантера», – пояснює Ольга Голуб, організаторка акції в Дніпрі, власниця притулку для тварин. – Боїмося, що він в черговий раз уникне покарання. У справі Святогора чотири судді брали самовідвід. Хоча він під цілодобовим домашнім арештом, але його бачили у місті.
Зоозахисники не приховують свого задоволення від згаданої вуличної розправи над догхантером. Проте занадто радикальні дії деяких оборонців тварин шокують не лише простих громадян, а й самих активістів. Так, вибухом гранати в поштовій скриньці поранено брата Олексія Святогора, що обурило та налякало багатьох: могли постраждати й інші невинні люди.
– У під’їзді – 48 квартир, і хто жив у 22-ій, я не знав, і
це не моя справа. Догхантерами, як і терористами,
повинна займатися поліція, – прокоментував мешканець будинку Андрій Дмитренко.
«В цьому будинку живе мій знайомий,
і, з його слів, вибух стався за три хвилини до того, як він з маленькою дитиною
зайшов до під’їзду», – написав у соцмережі киянин Володимир Кондратюк.
Воістину, коли не працює суд, починається самосуд. А він карає без розбору і помилування…
Нині відомо лише про два випадки, коли шкуродерів покарали. Олексій Ведула за жорстоке вбивство тридцяти собак відбув два роки ув’язнення з чотирьох. Амністували. Його співучаснику Роману Полібіну, який фільмував жахіття, дали умовний термін. До речі, своє відео вони викладали на сайті Олексія Святогора. Ще один киянин Дмитро Кияниця отримав півроку ув’язнення за жорстоке поводження над домашнім котом.
Історій про людей, яких принижували через колір шкіри чи походження, безліч. Одну з них, про трьох афроамериканок, відтворює кінострічка «Приховані фігури»,
Всюдисуща статистика підрахувала: щорічно камерами у своїх телефонах люди роблять понад трильйон світлин! Виробники аматорських цифрових камер, зазнаючи великих збитків, згортають
Виставу-експеримент з такою назвою втілив соціально-інтерактивний театр столичного благодійного товариства «Джерела». Це громадське об’єднання допомагає людям з інтелектуальною інвалідністю освоюватися у
Омріяні палаци, розкіш, інтер’єри у стилі вікторіанської епохи… Отак живеш у сучасному діджиталізованому світі, надворі перша чверть ХХІ століття, а тут
Чи існує можливість висвітлення війни, зосереджуючись на образах, асоціаціях, паралелях? Війни, де фіксуються абстрактні теми, де стирається поняття добра і зла,
Переповнюють враження від збірки оповідань Марини Варич «У ніч на страсну п’ятницю». Усі три розділи книжки пронизано єдиним міцним тематичним стрижнем.
Бібліографістика завжди впорядковує книгопотоки і документообіг у логічні русла. В інформаційно розхристаному сьогоденні її роль важко переоцінити: потік інформації такий стрімкий,
У минулому місто-фортеця, гетьманська столиця, в історії якої чимало драматичних і трагічних сторінок. Свого часу Вольтер називав його головним містом України.
Карантинне усамітнення із серіалами, відеоіграми та відкриванням холодильника у паузах одверто набридло. Так, що мимоволі повторюєш за класиком: хочеться закохатися, одружитися
Напишіть відгук