Наче світ український став цим ранком посередині якихось світових вагів-перевагів. Але ранкові удари по Чернігову і навколо, ні, не порушили рівновагу, а лишень влили злості та стійкості в українських оборонців. Та додали цементу в українство. Мене вчора вразило відео з Новопсковська Луганської області: прості люди стоять навпроти окупантів і кричать їм, що тут Україна.Ті у відповідь стріляють і ранять, а ніхто не тікає – пораненого піднімають і далі обзивають росіян заслуженими епітетами. Роблять це з українськими прапорцями.

Це мене вразило найбільше – більше за відео допиту пілота Красноярцева зі збитого над Черніговом літака: як той брехав, що не знав кого бомбить. Як не знав і в Сирії, де він, виявляється, теж бомбив мирне населення.

Більше вразив Новопсковськ, бо російська брехня для мене давно не новина, а ось у Луганській області отака сміливість, перемежована українським духом, – це переможний знак: українська нація міцна, як ніколи. Тому тепер не здивуюся пророцтву кубанського письменника, зараз забув прізвище, вибачте, який писав про українські кораблі, що визволяють Новоросійськ…

Учора у Михайло-Коцюбинському під Черніговом білоруси, що стоять там окупантами разом з бурятами і московитами, забрали в селянина коня, зарізали і з’їли. Як у Першу світову… А шо дєлать, якщо москалі посто відбирають їжу, буряти –  найкультурніші серед окупантів – купують за гроші, а білоруси – «ми мірния людзі»… Тому з’їли коня. Драна армія диктатора драників!

Відомий у світі розслідувач Христо Грозєв каже, що боєзапасу в росіян лишилося на сьогоднішній день, а далі логістика доставки можлива, протее дуже утруднена. Звісно, одні сіверські завали чого варті!

Зараз настав час лісників, єгерів і мисливців: мудрі люди радять не стояти просто на блокпостах, а лісовими стежками-доріжками пробиратися і знешкоджувати ворожу техніку та її водіїв. Бо в деяких селях поховали вони свої танки по селянських дворах, самі ховаються по хатах. Як у Товкачівці під Прилуками.

До речі, не панікуймо про закрите небо – на Правобережній Україні вже достатньо протиповітряної оборони і винищувачів. Адже закрити небо – це не купол над Україною натягти. Ще трохи терпіння, бо доїхати зараз до міст Лівобережної України не просто по зірваних мостах і кривих стежках. А щодо НАТО, то після війни ми ще подумаємо чи треба нам у нього вступати, якщо нам найближчий Балто-Чорноморський союз…

…Звечора в мене пропало світло. Відповідно, скоро сяде телефон, з якого я виходжу у світ. Тому не лякайтеся, що можливо довго не буду на зв’язку. «Впаде біля тебе тисяча і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити». 90-й псалом – раджу читати.

… І був ранок одинадцятого дня Широкої війни, і був день Господній. І згадали українці, Божі діти, що сьогодні Прощена неділя і простили гріхи одне одного, щоб єдиною силою і єдиним духом подолати напад чужинців. Тож простіть і ви мене за все, чим згрішив я перед вами. Простіть мене і я вас прощаю. А все буде – УКРАЇНА!