Обережно: після перегляду фільму «Диявол носить Prada» закортить покинути звичну працю, забути про особисте життя, поринути у світ моди і стати відважною кар’єристкою.
Та чи все так просто й легко, за формулою «сказано – зроблено»?

Як на мене, кінокартина не стільки про фешн-індустрію, як про вічну дилему життя жінки: кар’єра чи сім’я. «Диявол носить Prada» – це про складність працевлаштування та неабияку перевірку на міцність духу. Адже в основі фільму – життя жінок-кар’єристок, котрі задля роботи ладні жертвувати всім: своїм часом, рідними, принципами.

Цей фільм уже 17 років незмінно тримає фасон культової стрічки про моду. Як так сталося?

Від перших і до останніх хвилин – це світ дизайнерського вбрання і модного глянцю. Повз вид головних героїнь просто неможливо пройти. Чого лишень вартий образ Міранди Прістлі – редакторки одного з найбільших нью-йоркських журналів мод. Її стиль вирізняє її непередбачуваний характер. Її вбрання абсолютно бездоганне. Вона не носить одяг та прикраси з великими логотипами, її образи завжди лаконічні та елегантні. Це архівні вбрання від Donna Karan, Bill Blass, Versace і, звісно, Valentino.

Чи не найзнаковіша сцена фільму: Енді Сакс нарешті стає асистенткою в модному журналі й гуляє Нью-Йорком, постійно змінюючи «шати» Chanel, Calvin Klein, John Galliano, Marc Jacobs… Гардероб героїнь є одним з найдорожчих в історії кіно. До речі, стилістку стрічки Патріцію Філд було номіновано на «Оскар».

«Диявол носить Prada» припідняв завісу складного виробництва модного глянцю і світу модних трендів. Це розумієш з монологу Міранди Прістлі про синтетичний небесно-блакитний светр Андреа. З холодною безпечністю шефиня «Runway» докладно описує історію небесно-блакитного кольору в сучасній моді й доводить своїй помічниці, що те, що їй здається звичайним, насправді приносить мільярди доларів.

Для працівників їхній журнал – ледь не біблія моди.

«Для тебе це просто журнал? Це не просто журнал, це світло в кінці тунелю. – запевняє Найджел, намагаючись донести Енді велич та масштаб впливу глянцю. – Наприклад, для хлопчика, який має шістьох братів, але замість футболу, потай бігає в гурток крою і шиття, а цей журнал читає вночі у світлі ліхтарика»,

Тож, хто вважає, що «Диявол носить Prada» лишень про моду, – дивився його абияк. Це фільм про життєвий вибір, наполегливість, відданість своїй справі та неоціненну працю людей у фешн-індустрії.