Столичний Музей Ханенків ушанував 280-й день народження Франсіско Гої розлогою виставкою, центральною темою якої стала одна з найзагадковіших графічних серій славетного іспанця «Нісенітниці» («Los Disparates»).

Кураторки Ольга Гончаренко та Анфіса Дорошенко побудували експозицію довкола знакового наукового відкриття: два роки тому в музейній бібліотеці виявили два раніше не атрибутовані альбоми серії «Нісенітниці»  – третє та четверте видання. Вони потрапили до зібрання у середині ХХ століття. Ця знахідка доповнила наявну музейну колекцію серій «Капричос» та «Жахи війни», дозволивши представити глядачеві вісімнадцять гравюр. Експозиція демонструє віртуозне володіння митцем техніками офорту та акватинти, коли за допомогою голки, кислоти та каніфолі народжувалися сюрреалістичні образи, що й досі не мають однозначного тлумачення.

Сучасний вимір виставки представлений 23-метровим розписом «18 нісенітниць, або Сновидіння Франциски Талан» від харківської студії «Aza Nizi Maza». Це колективне панно не є прямою ілюстрацією до творів Гої, а радше самостійною метафорою дорослішання під час війни. Вигадана героїня Франциска Талан мешкає у прифронтовому місті, де хаос непевності та звуки сирен трансформуються у яскраві сновидіння. Робота студії під керівництвом Миколи Коломійця стирає межі між дитячим та дорослим мистецтвом, виступаючи інклюзивним простором, де нейротипові та нейровідмінні підлітки спільно працювали над світлом, кольором і тінню кожного епізоду.

Третім складником проєкту стали текстові рефлексії сучасних авторок, обраних через відкритий опенкол. Есеїстичні та поетичні записи Тетяни Богуславської, Ольги Заєць, Нати Скубіної та інших авторок, інтегровані в експозиційний простір, створюють літературний контекст до візуальних марень Гої. Ці тексти допомагають відвідувачам знайти власні слова для опису «нісенітниць», які наповнюють нутро кожного, хто живе в епоху катаклізмів.

Виставка запрошує до інтелектуальної гри. Глядач має сам визначити, ким є Гоя сьогодні: критиком суспільних вад, приборкувачем примар чи архітектором безперервного вселюдського карнавалу.