Вже давно і ніхто не дивується, коли слабі на голову, розриваючи кордони секюріті, вигулькують омельками з конопель на смарагдових футбольних газонах велелюдних стадіонів. Мовби поганки після дощу –  то там, то там: від Охтирки до Парижа. Їх, убогих, вистачає скрізь. А останнім часом вони ще й намагаються «підірвати» масову громадську свідомість.

Застовбичить отаке чудо в пір’ї перед багатотисячною публікою з лозунгом на пузі, а ти додумуй, що воно пропагувало, і що то, врешті, був за кіт у торбі.

Отак і днями під час матчу за Суперкубок УЄФА між «Реалом» та «Манчестером Юнайтед» у Македонії на газон вибіг черговий навіжений, голяка до пояса. На животі червоними фарбами рекламував Роналду, а на спині… Путіна. Бігав, звісно, недовго, охоронці його швидко цапнули і посадили, мов бичка, на воловід. Але свої «напузні банери» таки «засвітив». Їх тепер тиражують ЗМІ по всьому світу.

Кому то треба?

А таки треба комусь.

Бо якщо Путіну потрібна Абхазія, Донбас, Крим, шмат Сирії і на доважок нібито ще й американські виборці, то чому б йому нехтувати рекламним сновидою на матчі Суперкубка УЄФА?

Інша річ, що між Путіним і, скажімо, українцем Григорієм Савичем Сковородою, якого світ ловив і не впіймав, – небо і земля. Тут інші лови, більше схожі на забіг того недавнього навіженого у Скоп’є, якого повалили «Роналдом» до землі і «Путіним» до верху. Зв’язали й повели. Декому навіть привиділося – в бік Гааги.

Про яку, до речі, ще один українець – колись президент, а тепер також «бігун» – аніскільки не жартома говорив: «А-а, Гага, я дуже люблю цю співачку…»