Янгольські хори Свободи

Над Майданом літають Ангели… І здовж усієї Інститутської, на тонких линвах між деревами та ліхтарями теж тріпочуть крильцями прекрасні білі янголятка. Хлопчик років десяти, відсторонившись від батьків, по-дорослому покладає квіти до імпровізованого постаменту, яких тут багато, і непомітно торкає рукою пластмасову каску: їх тут теж багато, але ті, хто їх носив, уже ніколи не повернуться на Землю.

Я не знаю, про що він думає, цей хлопчик, який у рік Майдану тільки-но зіп’явся на ніжки. Можливо, про те, що і я. Про тонкі пластмасові каски для будівельників (бо інших просто не було, як і зброї та бронежилетів), і про саморобні дерев‘яні щити, з якими мирні люди сміливо пішли боронити свою гідність і свою свободу…

На самому Майдані гамірно від гурту старших хлопців.Тим зараз по 18-20, і вони були такими ж, як цей підліток, коли їхні матері плакали біля екранів телевізора, а батьки попри всі жіночі нарікання, прихопивши торбу з бутербродами для інших, ішли кудись у темряву під тривожний дзвін Михайлівського Золотоверхого… Хлопці теж прийшли сюди спонтанно, зі своїми дівчатами, які міцно тримають кожного за руку, – цілими компаніями.

І в кожному гурті співають Гімн України та вигукують популярні «кричали» про х*йла…

Двоє трохи напружених темношкірих журналістів CNN беруть інтерв’ю у цьому шаленому натовпі. Дев’ятнадцятирічний пацан чистою англійською говорить, що готовий хоч завтра йти воювати, що покине інститут, що батьки будуть проти, але його не обходить, бо це його країна, його Київ, і він нікого сюди не пустить… Їх оточує натовп однолітків, і вони всі починають українською гукати на камеру, що вони нікого не бояться і теж готові… Журналісти вимикають камеру і йдуть. Хлопці, мовби й забувши про своїх дівчат, знайомляться, братаються і вже всі разом співають Гімн, який лунає над Майданом і від якого швидше тріпочуть білими крильцями паперові янголятка на Інститутській…

Ангелів-захисників у нас уже так багато, що нам нічого боятися… Але чому я зі сльозами заходжу в якусь маленьку капличку і ставлю свічку свого гіркого покаяння перед Господом за цих хлопчиків, які готові воювати?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company