Будь розумнішою: втікай!

Доки Ілон Маск планує заселити Марс людьми, тут, на Землі, багато жінок досі живуть у рамках стереотипів і страху. Перебувають у аб’юзивних стосунках, терплять знущання і побої. А ті, хто про це дізнаються поспішають кинути: «Сама винна!». Зізнаймося, НЕ винна і все це почалося ще у дитинстві. А руку до цього доклали самі ж батьки. «Потерпи», «будь розумнішою», «зроби вигляд, що він має рацію», «промовчи», «не зли його» – хоча б раз у житті такі поради від матері чи бабусі чула чи не кожна.

Здавалося, поради старших жінок мають бути корисними та дієвими. Але варто лише глянути на їхні родини, а там класичний сценарій: жінка тягне на собі всю хатню роботу, безправна, а її «благовірний» пиячить і піднімає на неї руку. Типова ситуація: жертва і тиран. А десь між ними дитина, котра бере за приклад таку поведінку батьків. Для неї такі стосунки у родині цілком нормальні, вона навіть гадки не має, яких психологічних травм зазнала. І зазнає ще більших, бо як правило, у майбутніх стосунках теж займають позиції тирана-жертви, а суспільство не забариться їх за це ще й осудити.

Гадаєте, що жінки, котрі  виросли у благополучних сім’ях, застраховані від насильства? Якби ж то.

Насильство буває не лише фізичним, а й психологічним, сексуальним, економічним… Часто на підсвідомому рівні відчуваємо дискомфорт у стосунках з аб’юзером, але не можемо пояснити його причину. Шукаємо поясненя неадекватної поведінки партнера: поганий настрій, такий характер, «сама спровокувала»… Воно й не дивно, адже насильники маскують свої ганебні вчинки за допомогою різних маніпуляцій. І якщо жінка не розпізнала їх одразу, то з часом аб’юзер почне дозволяти собі ще більше. І, на жаль, такі історії мають прикрий фінал: психологічні травми, побої, навіть смерть.

За інформацією ПРООН, від фізичного домашнього насильства в Україні щороку страждає орієнтовно 1,8 мільйона жінок, – констатувала голова правління БО «Позитивні жінки» Олена Стрижак. – З кожним роком шокуюча статистика домашнього насильства невпинно зростає. За офіційними даними, у 2017 році близько 600 жінок загинуло від рук насильників.

Приголомшливі цифри. А якщо враховувати, що 60% жінок взагалі мовчать про випадки насильства над ними!

Одна з таких жахливих історій трапилася у червні 2019 року. Українці були шоковані новиною про жорстоку розправу на Одещині. Хлопець наніс своїй колишній дівчині 19 ножових поранень. Ольга погодилася розповісти чим закінчилася ця історія і чи поніс 22-річний нападник покарання за свій вчинок.

– Ольго, скільки ви зустрічалися, чи помічали раніше дивну поведінку свого «колишнього»?

– Зустрічалися близько двох з половиною років. Чогось дивного в його поведінці не помічала. Він був спокійним, навчався, ходив у спортзал. Не подобалося мені лише те, що він занадто захоплювався комп’ютерними іграми та весь час проводив удома. Пізніше почала аналізувати наші стосунки. І зрозуміла, що, напевно, в силу віку не розумілася на хлопцях. Та й досвіду серйозних стосунків у мене до цього не було. А коли ти не розумієш, що тобі потрібно, то підходить просто спокійний домосід.

– А що було далі?

– Згодом почала помічати його негативні риси. Зрозуміла, що він замкнутий і весь час незадоволений власним життям (але й бажання щось змінити у нього теж не було). Він мешкав з вітчимом і мамою, яка занадто опікувалася ним. Думаю, це одна з причин, що заважала йому розвиватися як дорослому чоловікові. Довший час не працював, ми майже не гуляли, а про якісь подорожі взагалі не йшлося. У наших стосунків не було ніякого розвитку.

– Тобто все лише погіршувалося?

– Так, і він щоразу робив у всьому винною мене. Якось я поїхала в іншу країну працювати: дуже були потрібні гроші. Мій колишній це знав, але все одно звинуватив мене, що я його «кинула». Він навіть забороняв викладати у мережу фото з тієї країни, щоб ніхто не бачив, що я там без нього. Пам’ятаю, як казав не спілкуватися з двоюрідною сестрою, бо «вона не навчить мене нічого хорошого». Зараз розумію, наскільки це дико виглядало збоку. Він міг мене обізвати, послати, а я й далі сподівалася, що все зміниться на краще.

– Пробачали через почуття?

– Напевно, через жалощі. І це була найбільша моя помилка, бо коли поверталася, все починалося спочатку. Хоча, здається, потім він уже починав розуміти в чому винен та виправлявся, але я чітко дала зрозуміти, що стосунків уже не повернути. Після чого він і далі намагався все почати спочатку, шукав зустрічі, ревнував… Спокою тоді у мене не було. Хотіла занести його у соціальних мережах «в чорний список», але він почав погрожувати, став одержимим.

– Чи бачилися з нападником після скоєного?

– Лише у суді. До речі, мого кривдника недавно випустили на волю, адже прокурор не вимагав продовження домашнього арешту.

– То судовий процес ще йде, його покарають?

– Засідання відбуваються, але вироку ще довго чекати. Так зазвичай і відбувається в Україні. Все дуже заплутано. Прокурор не встиг продовжити домашній арешт, бо справа знаходиться у суді. Тепер потрібно чекати близько місяця, щоб на засіданні знову продовжили термін…

– Як відновлювалися після нападу? Зверталися до психолога?

– Не зверталася. Завжди стараюся самостійно впоратися зі своїми емоціями, почуттями, страхами, навіть фізичними болями.

– Що порадили б жінкам, які страждають од такої ж напасті?

– Не заплющуйте очі на дивну поведінку партнера, бийте на сполох. У таких випадках нікого, крім себе, не жалійте. І вже якщо зіткнулися з погрозами, розповідайте про це близьким, розраховуйте на їхню допомогу.

Таких історій більше, ніж нам здається. І якщо Ользі пощастило вижити, то декому такого шансу не випадає. Наша героїня міцно тримається і сподівається на справедливий вирок суду, а дехто далі терпить та не усвідомлює, що відбувається. Дорогі жінки, досить замовчувати, вихід є!

У випадках насильства негайно дзвоніть 102. Якщо зазнали саме фізичного насильства, звертайтеся до медичних установ, аби задокументувати це і притягнути насильника до відповідальності. Отримати допомогу також можете у Департаменті соціального захисту населення. В разі потреби, попросити притулку можна у Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Якщо у вас є діти, які теж піддавалися насильству, слід звернутися до Служби у справах дітей. А отримати безкоштовного адвоката нададуть у Центрі безоплатної вторинної правової допомоги.

Запам’ятайте, просити допомоги не соромно! Пишіть у соціальних мережах, дзвоніть, звертайтеся по консультації до громадських організацій. Одна з найвідоміших у протидії насильству в сім’ї – «Ла Страда-Україна». Номер їхньої гарячої лінії 116 123.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company