За час Голодомору 1932-1933 років комуністичний режим замордував 10,5 мільйона українців, зокрема 4 мільйони дітей. Такі дані навів президент Міжнародного конгресу криміналістів, академік Національної академії правових наук України Валерій Шепітько під час міжнародного форуму «Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо».

Як наголосив науковець, Голодомор став фактично ціною, яку сплатив український народ за свою свободу, за прагнення людей до волі. Це була реакція тоталітарного комуністичного режиму на відновлення української державності, на український національний рух.

– У 1930 році в Україні відбулося понад 4 тисячі масових виступів, в яких, за оцінками окремих дослідників, взяли участь 1,2 млн осіб, – констатував Валерій Шепітько. – При цьому штучний голод ставав зброєю масового біологічного знищення людей.

Експерт зауважив, що під дію Кримінального кодексу України підпадають злочини, вчинені проти української нації за межами України, і вони не мають строків давності відповідно до конвенцій ООН. За його словами, тоталітарні країни зазвичай заперечують вчинення злочинів геноциду, а країни-правонаступники в разі визнання цих злочинів значно занижують чисельність жертв. Російська Федерація, правонаступниця Радянського Союзу, не є винятком: не визнає вчинений комуністичним тоталітарним режимом геноцид української нації.

Валерій Шепітько закликав, ушановуючи пам’ять українців, знищених голодними моровицями 1921–1923 рр., 1932-1933 рр., 1946–1947 рр., зробити все можливе, щоб унеможливити повторення жахіття цих злочинів.