20 травня, в Міжнародний день вишиванки, у Києві відкриють перший пам’ятник Василеві Вишиваному. Як символ запізнілої вдячності українців. Ми вже повідомляли, Читати далі…
Слово «стабілізація» стало в карантинній Україні чимось на кшталт мантри. На неї гадають усезнаючі політики, її майбутнім світлим обрисом втішають суспільство Читати далі…
Національний музей Революції гідності та Український інститут національної пам’яті презентували результати соціологічного дослідження про ставлення українців до подій на Майдані 2014 Читати далі…
Виповнюється 140 років від дня народження знаного галицького письменника Володимира Бирчака (1881-1952). Михайло Коцюбинський товаришував та листувався з ним. У фондах
На світлині – легендарний нападник збірної України з футболу Сергій Ребров. Народився в місті Горлівка Донецької області. Виховувався в академії донецького
Крим – Україна. Цей географічно-історичний факт не викликає сумнівів у всього цивілізованого світу. Його регулярно підтверджують у своїх рішеннях усі міжнародні
Київ та ще 17 областей України не готові до послаблення карантину з приводу коронавірусу. Вимогам Міністерства охорони здоров’я відповідають лише 7 областей. Щодня
Голосування за путінські зміни Основного закону РФ оголило деякі приховані досі штрихи сучасного російського життя. Крім демонстрації повної абсурдності цього заходу,
Грудень 26, 2018Богдан ХАРЧЕНКО, студент ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
«Фотограф зіштовхується з невідворотною правдою життя, і так буде завжди». Рагху РАЙ
Фотографія – надскладне мистецтво. Фотографія для першої шпальти – ще складніше. Бо це щасливий дар, великий труд і пильне око справжнього митця – вхопити й увічнити такий кадр, щоб виразно підкреслити, зробити видимою думку, яку журналіст вклав у свій матеріал. Удихнути життя в непорушні рядки. Привернути погляд читача, окрилити його уяву.
Організатори ХХ Міжнародної фотовиставки газети «День», що відбулася у столичному «Українському домі», схоже, цілком досягли свого: розкрили для допитливих відвідувачів тайнописи репортажного фотомистецтва. Дібрані в одну галерею знімки створюють своєрідне мозаїчне панно, на якому всесторонньо, розмаїто і зримо – реальне буття України. Вони нагадують про речі, які не варто забувати, спалахують світлими моментами життя звичайних людей, фіксують деталі, які з кожним роком помічаємо все менше, оповідають жваві, часом кумедні історії: союз талановитої світлини й дотепної текстівки здатен викликати шквал емоцій. А технічно досконалі, високохудожні фотознімки, які демонструють справжні висоти сучасних технологій, перехоплять дихання навіть у незворушних.
Були там і фотографії, повз які важко пройти, невинно опустивши очі. Вони мимоволі приковують ваш погляд, обпікають до глибин душі. Фотосвідки нашої «близькосхідної» війни.
Про війни списано гори томів. Відколи людство явило письмена. Не одне тисячоліття цивілізації минуло, а й досі ламають списи непримиренні «голуби» та «яструби». Одні – і їх переважна більшість – свідомі того, що війна – варварський архаїзм, якому точно немає місця у ХХІ столітті. Але ні-ні, а десь та озветься одержимий виправдати бійню – як «незворотність агресивної геополітики», переділу світового впливу, і навіть як вимушений спосіб контролю популяції людей на планеті. Так чи інакше, а заперечувати очевидне, що війна приносить страждання невинним людям і цілим народам, – вершина безглуздя і цинізму. Втім, як це не парадоксально, але війна, оголюючи правду і життєвий нерв, загострюючи людські стосунки, стає для фотомитця родючою нивою справді унікальних творів.
Друг пізнається в біді. Психологи стверджують, що лише у час найбільшого нервового напруження, реальної небезпеки людина скидає напускну маску, стає справдешньою, такою як є. Горе, біль, відчуття небезпеки, одержимість, гра зі смертю розкривають людей із середини, являють непідробні емоції. Сюжети для фото-історій. Удачі та падіння, надія і поневіряння, любов і страждання, життя та смерть… Фотожурналісти документують дійсність із плоті і крові, без постановок та бутафорної мішури.
Може, тому ці щирі фотосвідчення і на цій виставці так різко вирізнялися, під спільним дахом експозиційного різнотем’я. Здавалося б аж стогнали по сусідству з безтурботними, радісними, кумедними фотосюжетами, «де мир і тишина». Вони, немов ті кісточки у кавуні, не давали забути про те, що не все у нас таке солодке та приємне… Не давали насолодитися сповна.
Перелопатив сотні сторінок відкритої інформації про Ілона Маска, американського підприємця, інженера і мільярдера. Гадаю, не тільки мені, а тисячам інших моїх
Дмитро Щебетюк виїжджає з станції метро «Почайна». Скриншот взято з Доступно.ua Нові двометрові турнікети, які нещодавно встановили на низці станцій київського
10 лютого – день народження українського військового діяча, політика, дипломата, поета, австрійського архікнязя Вільгельма Гамбсбурга (Василя Вишиваного). Для багатьох поєднання цих
Чи існує можливість висвітлення війни, зосереджуючись на образах, асоціаціях, паралелях? Війни, де фіксуються абстрактні теми, де стирається поняття добра і зла,
У минулому місто-фортеця, гетьманська столиця, в історії якої чимало драматичних і трагічних сторінок. Свого часу Вольтер називав його головним містом України.
Залишити відповідь